Хто воював за Христа? Генетики проти стереотипів

Наука вкотре показала хибність стереотипів. Міжнародна група генетиків встановила: хрестоносець — не означає європеєць.

У руїнах замку в ліванському місті Сайда (колишній Сідон) виявлені ями з кістками 25 людей. За монетою і малюнком на пряжках встановили, що це воїни 13 століття — Хрестові походи були тоді в розпалі.

Сідон мав велике символічне значення для християн: він згадується у Біблії понад десятка разів і начебто приймав Ісуса та апостола Павла. У 7 столітті араби відвоювали місто в ромеїв, а 1110 року його захоплюють хрестоносці на чолі з королем Єрусалиму Балдуїном I та норвезьким конунгом Сігурдом I.

140 років Сідон контролювали хрестоносці, поки 1249 року фортецю не знищили сарацини. Можливо, саме в цій битві загинули воїни Христа, чиї рештки стали об’єктом дослідження.

Кістки хрестоносців в Сидоні. Джерело: Claude Doumet-Serhal

Усі рештки належать чоловікам. На кістках — сліди насильницької смерті. Але найцікавіше почалося, коли з дев’яти скелетів генетики виділили ДНК.

Четверо виявилися носіями близькосхідної ДНК. Генетично вони близькі до ліванців. Двоє — баски або північні італійці. Один сардинець. Ще двоє мають генетичні маркери одночасно європейських і близькосхідних народів. Предки одного мішанця походили з Малої Азії, інший мав у роду євреїв-ашкеназів й південних італійців.

Можливо, мусульман і християн просто поховали в одній ямі? Більш ймовірною вважають іншу версію.

У 13 столітті противниками хрестоносців були вихідці з сучасних Сирії, Іраку, Єгипту, Туреччини та бедуїнських племен. Генетичний аналіз це б засвідчив. Але чотири мешканці Близького Сходу з могили в Сідоні мають спільні генетичні маркери з сучасними ліванськими християнами. Швидше за все, хрестоносці набирали до свого війська місцевих жителів, а мішанці були нащадками перших хрестоносців або європейських мандрівників від змішаних союзів.

ЧИТАЙТЕ ДАЛІ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ГЕН У КРОВІ СУЧАСНИХ ШВЕДІВ.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter