684

1 жовтня 1930 року в СРСР утворили Головне управління виправно-трудових таборів. Абревіатура ГУЛАГ увійшла до історії як символ сталінського терору.

Систему експлуатації рабської праці почали створювати роком раніше. Наказ Раднаркому зобов’язав доправляти до трудових таборів всіх засуджених з термінами понад 3-х років. Нові зони будували у віддалених районах Союзу, щоб їх колонізувати. Заполяр’я, Далекий Схід, Північний Казахстан, Карелія — ​​всього під управлінням ГУЛАГу перебували 427 таборів. Ув’язнені будували ГЕС, працювали в шахтах, проводили канали, рубали ліс.

1930 року першого начальника Управління таборів, колишнього латиського стрілка Федора Ейхманса, надсилають освоювати ліси Архангельської області. На його місце приходить Лазар Коган, того змінює Матвій Берман, потім посаду обіймає Ізраїль Плінер — всіх перших начальників ГУЛАГу розстріляють. З 1939 року настає час російських керівників — Філаретов, Чернишов, Насєдкін, Добринін, Єгоров. Вони помруть своєї смертю, майже всі доживуть до пенсії.

До 1956 року через табори пройдуть близько 14 мільйонів людей. За роман з донькою Сталіна серед них опиниться драматург Олексій Кеплер. Більше 10% ув’язнених загинули від хвороб і нелюдських умов існування. А він вижив.

Фото: Політичні в’язні в ГУЛАГу їдять обід. Kauno IX forto muziejus / Kaunas 9th Fort Museum / CC BY 4.0

Всі історії (167)