5428

Консервативний поворот: Як Ердоган перетворює музеї на мечеті

Візантійську церкву-музей Хора (Каріє) у Стамбулі зробили мечеттю. Такий указ 21 серпня 2020 року видав президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Це вже другий християнський храм часів Візантії, який спіткала така доля. Місяць тому у св. Софії відбувся перший намаз. Це викликало невдоволення не лише у патріархів православних церков і науковців-візантологів, а й у частини турецького суспільства.

Візантійська спадщина

Церкву Хора збудували у 4 столітті за наказом імператора Костянтина Великого. Вона стояла за стінами фортеці Константинополя, фактично у полі. Звідси її назва – «Хора», що у перекладі означає – «скит за межами міста».

Але Константинополь швидко розростався. З роками церква Хора опинилася у межах міста. Її перебудовували у 1077—81 роках. А у 1315—21 роках інтер’єр оздобили золоченими фресками та мозаїками під патронатом Теодора Метохіта — першого міністра та скарбника візантійського імператора Андроніка ІІ Палеолога, який став монахом. На них зображені життя і пастирство Христа з його родоводом у кілька десятків поколінь. Тут також містяться численні роботи про зцілення стражденних та картини зі сценами перетворення води на вино і примноження хлібів. Тому цей храм ще має назву Христа Спасителя.

Над дверима, що ведуть до нефу, міститься зображення мецената — Метохіта в образі дарувальника Христу церкви Хора. Але її родзинкою є фрески, присвячені народженню і життю Богородиці. Практично цілу стіну займають зображення біблійної сцени побиття немовлят. Також є фрески Св. Петра і Павла, Страшного суду, пекла та раю.

Церква Хора. Джерело: Gryffindor / Wikipedia Commons

Під владою Туреччини

Із завоюванням Константинополя османським султаном Мехмедом ІІ церкву Хора перетворили на мечеть Каріє (Kariye Camii) і зафарбували усі візантійські зображення, вкривши їх шаром тиньку.

Наприкінці 1940-х років, за ініціативою американських науковців, у мечеті Хора розпочалися реставраційні роботи. Було знято шар тиньку з візантійських мозаїк і фресок. 1948 року у храмі Хора утворили музей (Kariye Müzesi), який 1958 року відкрили для відвідувачів. Його щорічно відвідували сотні тисяч туристів з усього світу. Адже такої кількості мозаїчних зображень біблійних сцен немає в жодному храмі світу візантійської епохи. Тому знаний турецький історик Ільбер Ортайли вважає, що перетворення церкви Хора з музею на мечеть несе в собі більшу небезпеку для культурної спадщини людства, ніж у випадку зі св. Софією.

Загроза знищення храму

Колишній музей Хора у найбільш густозаселеному консервативними мусульманами районі Стамбула Фатіх готують до проведення намазу. У св. Софії уже місяць відбуваються мусульманські богослужіння, куди щодня приходять тисячі прочан. Для цього візантійські фрески затулили ширмою. Адже Коран забороняє мусульманам молитися на тлі релігійних зображень. Як вдасться приховати візантійські фрески у храмі Хора, які там всюди — на окремих панно стін, арках, склепіннях та у куполах на вузьких проміжках між ребрами склепінь? Наразі невідомо.

Водночас досвід із перетворенням св. Софії на мечеть довів: відсутність під час богослужінь музейної охорони, яку розформували, ставить під загрозу збереження не лише візантійської, а й османської спадщини храму. Голова правління Асоціації історії мистецтва Туреччини Шеріф Яшар висловив невдоволення тим, що прочани мечеті св. Софії складають біля входу на тисячолітній мармур своє взуття, заходять в зону султанського ложа та сідають на огороджувальні конструкції цього місця історичного значення. «Все це може привести до серйозних руйнувань храму», – вважає він.

Мозаїка у церкві Хора, 1315–1320 роки. Джерело: The Yorck Project (2002) 10.000 Meisterwerke der Malerei / Wikipedia Commons
Стельова фреска Діви Марії та Христа, церква Хора, Стамбул. Джерело: Gerald Figal / Wikipedia Commons

Стамбул є містом із найбільшою кількістю діючих мечетей у світі, збудованих здебільшого за часів Османської імперії. За даними лютого 2018 року, їхня кількість — 3 409.

Рішення Ердогана про перетворення візантійських храмів-музеїв на мечеті вважають політичним. Так він на тлі падіння рейтингів, пов’язаних з економічною кризою та пандемією у Туреччині, намагається здобути підтримку консервативної частини суспільства.

Авторка: Олександра Шутко

Читайте далі про ісламські символи на гербі ірландського міста.

Для колажу використана фотографія церкви Хора, 1903 рік. Джерело: Brooklyn Museum Archives, Goodyear Archival Collection / Wikipedia Commons

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter