40755

Душа дисидента, життя шпигуна. Як інженер підірвав військову міць СРСР

Холодна війна породила двобій радянських та американських спецслужб, якій прагнули вивідати: що вже відомо іншій стороні й над чим працюють на її закритих заводах? WAS розповідає про випускника Харківського політеху, що став супершпигуном ЦРУ в СРСР. Цю історію не люблять згадувати російські історики спецслужб, вона ж є гордістю їхніх американських колег.

Січневого вечора 1977 року співробітник посольства США в Москві Роберт Фултон під’їхав до спеціальної валютної заправки. В очікуванні своєї черги він почув фразу, промовлену ламаною англійською:

«Ви американець? Я хотів би поговорити з вами».

На Фултона дивився звичайний радянський чоловік. Дипломат зазначив, що це не найкраще місце для розмов, але незнайомець не знітився — передав записку та пішов геть. В записці йшлося про бажання зустрітися з «американським чиновником».

Підозрюючи пастку, штаб-квартира ЦРУ наказала ігнорувати контакт. Але наполегливий незнайомець протягом усього 1977-го продовжував спроби почати розмову, поки в грудні нарешті таки зміг зацікавити Штати. Він передав чергову записку співробітнику посольства, в якій не називаючи себе, навів деякі дані про радарні системи радянської військової авіації. Дописувач вказав, що має безпосередній стосунок до створення радіолокаційних систем.

В Ленглі вивчили інформацію й вирішили, що вона надто цінна для приманки. Однак американців насторожувало, що потенційне джерело з’явилось саме по собі ще й за кілька кварталів від Луб’янки.

Майже весь 1978 рік тривала суперечка московської резидентури ЦРУ та вашингтонських скептиків. Нарешті в листопаді було схвалено рішення про зустріч. Загадковим незнайомцем виявився уродженець Актюбінська (Актобе, Казахстан) і випускник Харківського політехнічного інституту Адольф Толкачовпровідний конструктор заводу «Фазотрон». Йому присвоїли псевдо «Сфера».

Адольф Толкачов. Скріншот з трейлера до фільму «The Billion Dollar Spy», реж. Amma Asante. Джерело: The Billion Dollar Spy  / YouTube

Агент «Сфера» працює

Ввечері 1 січня 1979 року оперативник Джон Гілшер на московській засніженій вулиці вперше зустрівся з 52-річним Толкачовим. Пізніше Гілшер згадував: новий агент здався йому стриманим і дисциплінованим. Він передав 91 сторінку рукопису, який стосувався розробки нових типів літаків із технічними подробицями.

Гілшер запитав, що штовхнуло Толкачова на такий крок? Сам інженер мав квартиру в престижному будинку в центрі Москви, займав високу посаду із зарплатою 350 рублів. У відповідь той лаконічно зазначив, що він — дисидент в глибині душі. Згодом стане відомо, що батьки його дружини стали жертвами сталінських репресій. Сам Толкачов, за його словами, не сприймав потоки радянської «лицемірної демагогії», що проникла в кожну сферу життя.

Вельми забезпечена, за мірками СРСР, людина погодилась працювати з ЦРУ, бо не сприймала абсурдність радянської системи. У правоті своїх висновків Толкачова переконали цькування академіка Андрія Сахарова та письменника Олександра Солженіцина за їхню критику радянського ладу. Контакт з американцями був виваженим кроком зрілої людини. Однак, і про матеріальний аспект провідний конструктор не забув — від США він забажав шестизначну суму, зазначивши при цьому, що гроші важливі швидше як визнання значущості його роботи.

В лютому Толкачов віддав ще один рукопис, а у квітні йому передали мініфотокамеру. Після цього ЦРУ почало отримувати майже конвеєрний потік надсекретних даних. Вже в травні, за підсумками трьох епізодів передачі інформації, в Ленглі відзначили, що отримані дані «заощадили нам п’ять років дослідницької роботи». Тепер США мали вичерпну картину радянських досягнень у цілій галузі оборонної промисловості.

Американцям подобався і план подальшої співпраці, запропонований самим Толкачовим з інженерною точністю, — 7 етапів тривалістю 12 років. Голова ЦРУ погодив виплату в $ 100 тисяч за вже надані дані, й ще по 200 тисяч — поетапно протягом наступних років. Агент погодився на відкриття доларового депозиту на його ім’я. Частину винагороди він отримував рублями. В повідомленнях до московської резидентури службовці штаб-квартири ЦРУ влучно описали ефект від отриманих матеріалів — «величезне захоплення».

На зустріч перед новим 1980 роком «Сфера», окрім плівок з відзнятими документами, приніс компоненти радіолокаційної системи. Це водночас викликало і захват, і занепокоєння ЦРУ: чи не ризикує агент занадто? Але Толкачов розсудливо пояснив це бажанням нанести якомога більшу шкоду Країні Рад. Тоді ж він отримав готівкою 150 тисяч рублів.

Арешт Толкачова. Скріншот з трейлера до фільму «The Billion Dollar Spy», реж. Amma Asante. Джерело: The Billion Dollar Spy  / YouTube

Випадковий провал

Толкачов співпрацював із ЦРУ понад 6 років — встиг провести 21 зустріч, передавши тисячі сторінок документів про найновіші радянські розробки в галузях радіолокації, бортових ракетних систем та оснащення літаків, які мали з’явитись до 1990 року. Маючи ці дані, міністерство оборони США почало перегляд деяких досліджень вартістю десятки й сотні мільйонів доларів.

Підсумкова сума, яку фактично заощадив «Сфера» для американських платників податків була майже $ 2 мільярди.

Крапку в цій історію поставила банальна зрада. Навесні 1985 року на Толкачова вказав такий собі Едвард Лі Говард — стажист ЦРУ, якому відмовились дати посаду в московській резидентурі через вживання наркотиків. Говард затаїв злобу на ексколег, та прагнув помсти — він зміг вийти на КДБ і здав цілий ряд інформаторів ЦРУ. Згодом він втік до СРСР.

9 червня 1985 року Адольф Толкачов разом із дружиною повертався з дачі додому. На трасі їх зупинив патрульний, але його цікавили зовсім не документи водія. Толкачова миттєво скрутили кадебісти. Ще через чотири дні вони схопили американського зв’язкового, що прибув на чергову зустріч. Врятувати найефективнішого агента ЦРУ вже ніхто не міг. Верховний суд виніс Толкачову смертний вирок, який було виконано 24 вересня 1986 року.

Справа Толкачова все ж досягла мети — своєю роботою він звів нанівець багатомільйонні витрати оборонпрому СРСР, економіка якого й без того вже знаходилася в кризовому стані.

Адольфові гроші

На початку 1985 року на депозитному рахунку Толкачова було $ 1 990 000. За 6 років ЦРУ передало йому також 789 500 радянських рублів готівкою. Але «Сфера» не витратив і соту долю цих коштів — жив він доволі скромно. Більшість готівки — спалив на своїй дачі, коли відчув небезпеку. Єдиною особистою матеріальною вигодою співпраці з США для агента стало придбання ВАЗ-2101. Невідомо, чи змогла сім’я Толкачова скористатися депозитом після його смерті.

Автор: Євген Козупиця

Далі читайте про вірменський тероризм у Москві 1977 року.

На обкладинці: скріншот з трейлера до фільму «The Billion Dollar Spy», реж. Amma Asante. Джерело: The Billion Dollar Spy  / YouTube

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter