8763

Історія метро: як квитки перетворилися в безконтактні карти

У спецпроєкті «Історія метро» WAS спільно з Mastercard і «Київським метрополітеном» розповідає сім історій про технологічні нововведення, які за півтора століття зробили метрополітен по всьому світу таким, яким ми його знаємо, від першої кільцевої гілки й до новітніх способів оплати проїзду.

Метрополітени Лондона, Парижа, Будапешта і Нью-Йорка ставали неймовірно популярними майже відразу після свого відкриття. Наприклад, лондонська підземка в рік свого створення перевозила по 26 000 пасажирів на день, а до наступного року — по 12 мільйонів в рік. Всі пасажири квитками в касах і розплачувалися готівкою.

Кожен день станції здавали готівку, що само по собі було трудомістким і небезпечним завданням. Особливо в Нью-Йорку, де з 1905 року по лініях ходив спеціальний грошовий поїзд, який збирав гроші з кас. Пограбування поїзда — типовий американський сюжет, нехай і під землею. Так що охоронявся цей поїзд не гірше, ніж Білий дім.

Інтер'єр вагону «грошового поїзда» в Музеї транспорту Нью-Йорка, 2012 рік. Фото: Orange Suede Sofa / CC BY-SA 3.0

Нью-Йоркський метрополітен часто виступав флагманом автоматизації оплати. Вже до 1905 року на станціях стояли дерев’яні каси без касира, в які пасажир кидав 5 центів, смикав за ручку та отримував квиток. Все відбувалося під наглядом поліціянта.

1916 року в Мемфісі, штат Теннессі, з’явилися перші турнікети. Правда, не в метро, ​​якого в Мемфісі й донині немає, а в супермаркетах Piggly Wiggly. На початок 1930-х турнікети широко застосовувалися по всіх Сполучених Штатах, в тому числі й у підземках. Тепер стежити за кожним пасажиром не було потреби — людина кидала монетку в приймач і тоді турнікет його пропускав.

1953 року інфляція підняла вартість проїзду до 15 центів. Тоді й були випущені знамениті жетони Нью-Йоркського метрополітену. Але і з ними почалися проблеми. Американські шахраї швидко винайшли 1000 і 1 спосіб порівняно чесного безкоштовного проходу через турнікет, починаючи від жетона на мотузочці та закінчуючи технікою блокування механізму з подальшим «висмоктуванням» жетона ротом. Працівники метро боролися з ними, посипаючи щілину турнікета порошком чилі. 2003 року Нью-Йоркський метрополітен повністю відмовився від жетонів і перейшов на спеціальні карти, які можна купити в кіосках або торгових автоматах.

Висмоктувати жетони з українських турнікетів не дозволили б пильні працівники метрополітену. Але у київського метро є інша проблема — величезні черги за жетонами.

2015 року Київський метрополітен в партнерстві з Mastercard і «Ощадбанком» запустили в Україні технологію безконтактних оплат. Тепер достатньо всього лише піднести до жовтого турнікета безконтактну платіжну карту, смартфон або інший NFC гаджет з оцифрованою картою, і з неї автоматично знімається вартість поїздки. Таким чином, запровадивши унікальну інновацію в червні 2015 року, Київ увійшов до п’ятірки міст світу, де за проїзд в метро можна було розрахуватися безконтактною карткою або платіжним пристроєм безпосередньо на турнікеті, минаючи каси й автомати.

Технологія успішно прижилася: щодня пасажири здійснювали понад 7 тисяч транзакцій, за перший рік — понад 2,2 млн поїздок. А сьогодні безконтактна технологія оплати від Mastercard в київській підземці побила всі рекорди: понад 88 млн поїздок оплачено платіжними банківськими картами 75 країн світу, з допомогою яких пасажири здійснюють 200 тис. Транзакцій на добу і 50% з них проводять пристроями з NFC. Найпопулярніші станції за безконтактними оплатами проїзду: «Контрактова площа», «Академмістечко», «Лівобережна», «Почайна» і «Мінська».

Кінець епохи жетонів наближається. Сьогодні тільки 13% поїздок в метрополітені «оплачують» жетонами. Незабаром жетони повністю виведуть. Їх більше не можна буде «обміняти» на поїздку. Настане епоха безготівкових оплат, бесконтакт і NFC-гаджетів.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter