6279

«Гадьї бері бімба»: як Ленін гуляв у клубі авангардистів

У розпал Першої світової війни нейтральна Швейцарія стала притулком для дуже різноманітної публіки з усієї Європи. Тут були поети, письменники, повстанці, художники, психіатри, шпигуни й російські революціонери на чолі з Леніним.

1916 року в Цюріху виходить газета з оголошенням, в якому художник Хуго Балль запрошував до нічного клубу «Кабаре Вольтер» всіх небайдужих до мистецтва. Творча орієнтація значення не мала, потрібні були лише нові ідеї. Спочатку прийшли двоє румунів — письменник Трістан Тцара і художник Марсель Янко. Цього було достатньо, щоб незабаром на світ з’явилася нова авангардистська течія в літературі й мистецтві — дадаїзм.

Тим часом у будинку через дорогу від «Кабаре Вольтер» на третьому поверсі з’являються нові постояльці — Володимир Ленін зі своєю дружиною Надією Крупською.

Пізніше Балль написав про нових сусідів у щоденнику:

«Дивно якось виходить: коли у нас в Цюріху, на Шпігельгассе 1, було своє кабаре, навпроти, на тій же Шпігельгассе, в будинку № 6, якщо я не помиляюся, жив пан Ульянов-Ленін. Ймовірно, він щовечора слухав нашу музику і наші тиради, не знаю, чи із задоволенням і чи з користю для себе. А коли ми на Банхофштрассе відкрили галерею, росіяни виїхали до Петербурга, щоб готувати революцію».

Дадаїсти хотіли прийти до абсолютно нових форм у мистецтві, які більше не будуть підкорятися «дрібнобуржуазній смаківщині й брехні». На їхню думку, саме буржуа були винні в розв’язуванні світової війни. Вони влаштовували театральні акції з костюмами, танцями й піснями під тріщання щіток і бій каструль. Карнавал божевілля посилювався читанням віршів, складених із безглуздих обривків слів або фраз. Дадаїстська какофонія була криком відчаю перед жахливою дійсністю, в яку занурювалася Європа.

гадьї бері бімба
гландріді лаулі лонні кадорі
гадьяма бім бері глассала
гландріді глассала туффм і зімбрабім
бласса галассаса туфм і зімбрабім.
Дадаїстського вірш (Хуго Балль)

Ленін також був далекий від щастя — він вже слабо вірив, що соціалістична революція коли-небудь відбудеться. У стані фрустрації він міг знайти чимало спільного з дадаїстами. Плюс їх об’єднувала ненависть до буржуазії та її способу життя. Щоб не сидіти в квартирі на Шпігельгассе, більшу частину часу він проводив поза домом: в бібліотеці чи шинку авангардистів.

Володимир Ленін у Стокгольмі з Туре Нерманом і Карлом Ліндхагеном, 13 квітня 1917 року. Фото: Державний музей політичної історії Росії

Не відомо, що приваблювало його більше в «Кабаре Вольтер» — радикальне мистецтво чи недороге пиво, яке Ленін полюбляв уживати з корюшкою. За спогадами очевидців, він був не тільки глядачем виступів митців, але й сам брав участь у засіданнях дадаїстів. Попиваючи пиво, вони з Трістаном Тцарою грали в шахи — в особистому архіві поета навіть зберігся листок із віршем, написаним рукою майбутнього лідера більшовиків. А дивні малюнки на рукописах Леніна приписують Тцарі.

Професор Сорбонни Домінік Ноґез написав цілу книгу Lénine-Dada, де описує, що Ленін міг не тільки хвацько танцювати з художниками, а й грати на балалайці. Тоді він ще не був «вождем світової революції», тому в записках дадаїстів про нього говорять, як про «цікавого російського хлопця». Спілкуватися їм було легко — Ленін вільно володів німецькою та французькою мовами, непогано знав англійську й міг розуміти ще цілий ряд іноземних мов. Ленін бував на російських вечорах у «Кабаре Вольтер», які Хуго Балль у щоденнику описував так:

«Маленький добродушний пан, зустрітий оплесками, як тільки він з’явився на сцені… прочитав дві гуморески Чехова, потім співав народних пісень. Незнайома дама прочитала «Єгорушку» Тургенєва і вірші Некрасова».

Історія «Кабаре Вольтер» закінчилася влітку того ж 1916 року — воно було закрите після перфомансу Балля в костюмі обеліска. Уже через рік Ленін вийде з «пломбованого вагона» на Фінському вокзалі в Петрограді, щоб почати свій шлях до влади.

Авторка — Тетяна Лисун

ДАЛІ ЧИТАЙТЕ, ЯК ПАРТІЯ ЛЕНІНА СПІВПРАЦЮВАЛА З УКРАЇНСЬКИМИ НАЦІОНАЛІСТАМИ.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter