Смерть Фройда: кайф та вічний сон

104-річний ботанік Девід Гудолл був одним з найстаріших вчених світу. Але вік давав про себе знати: Гудоллу ставало все складніше обходитися без сторонньої допомоги. Не домігшись права на евтаназію в своїй країні, австралієць на початку травня 2018-го поїхав до Швейцарії. Там самогубство з лікарською допомогою дозволено законом з 1942 року.

Він з’їв рибу в клярі зі смаженою картоплею і чізкейк, послухав «Оду до радості» Бетховена та помер від великої дози снодійного. 1939-го так само пішов з життя Зигмунд Фройд.

Відомому психоаналітику діагностували рак порожнини рота, коли йому було 67. Лікарі давали п’ять років життя. Фройд прожив 16. За цей час він переніс понад три десятки операцій, променеву терапію й пересадку шкіри. Йому видалили частину верхньої щелепи, слизової оболонки щоки і піднебіння — довелося носити протез. Куріння стало не в радість, сигари викликали подразнення ротової порожнини і посилювали хворобу.

Фройду було складно говорити, біль не давав працювати, з’явилася наскрізна діра в щоці. 83-річний чоловік втомився.

Позбавити його від мук погодився доктор і близький друг Макс Шур. Після двох ін’єкцій морфію вночі 23 вересня 1939 року Фройд назавжди заснув.

Макс Шур ніякого покарання не поніс. До Другої світової були популярні ідеї про штучний відбір кращих генів й усунення хворих людей.

Читайте далі, як кохати всупереч ВІЛ.

На фото: Зигмунд Фройд незадовго до смерті, 9 вересня 1939 року. Фото: ASSOCIATED PRESS / FOTOLINK / EastNews

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter