15028

Поганому історику факти заважають: як Путін приєднав Кавказ до Росії

Президент Росії Володимир Путін відомий своїми екзотичними альтернативними поглядами на історію. 9 липня 2019 року перед журналістами в Єкатеринбурзі він висловився на тему історії Грузії:

«Осетія увійшла до складу Російської імперії 1774 року. Увійшла цілком: і південна, і північна частина як самостійна держава. Абхазія — 1810 року, теж як незалежна держава, як князівство. Пізніше почали відбуватися події в рамках єдиної держави. Південна частина Осетії увійшла в Тифліську губернію. Ніякої Грузії не було, це була Тифліська губернія».

Імперський вектор риторики зрозумілий. Згідно з трактуванням Путіна, Грузія, Осетія та Абхазія стали однією губернією вже в складі Російської імперії, і Грузія на ці території прав не має, на відміну від Росії.

Але де саме у своїй промові Путін помилився?

Майже всюди.

Кавказ. Карта 1856 року. Джерело: Бібліографічний інститут Хілдбурггаузен, 1860 / David Rumsey Historical Map Collection

«Осетія увійшла до складу Російської імперії в 1774 році. Увійшла повністю». Спірне питання. Осетія де-факто дійсно знаходилася під контролем Росії з 1774 року, за підсумками чергової російсько-турецької війни. Але юридично це досить довго не оформлювалося. Рік по тому астраханський генерал-губернатор Петро Кречетніков пропонував Катерині II проєкт військово-адміністративного приєднання Осетії, але він так і не був схвалений. Катерина відмовилася вводити в Осетії російську адміністрацію, вважаючи, що в такому випадку виникає висока небезпека суперечок і бунту. Імператриця вважала, що якщо дати осетинам спокій, то «в короткий час і самі вони відчують користь… і знайдуть власну вигоду у зарахуванні їх під управління нами засноване». Політична орієнтація Осетії на Російську імперію ще не означала повного адміністративного входження в її склад.

Уже після смерті Катерини II Осетію умовно зарахували до «відомства астраханського». Але фактична влада Петербурга поширювалася далеко не на весь регіон, окремими частинами якого продовжували правити місцеві феодали. Саме тому вже 1830 року з Росії вирушили відразу дві військові експедиції для остаточного приєднання Осетії до імперії. Північну Осетію підкорювали війська генерала Івана Абхазова, Південну — Павла Ранненкампфа.

Якби Осетія цілком і повністю увійшла до складу Російської імперії 1774 року, то «остаточно приєднувати» когось в 1830 було б уже не потрібно.

Абхазія — 1810 року, теж як незалежна держава, як князівство. Це правда, 1810 року князівство Абхазія офіційно увійшло до складу Російської імперії на правах автономії. До цього вона перебувала під владою Османської імперії, проти якої абхази регулярно повставали. Спочатку Росія зробила Абхазії більш вигідну пропозицію, пообіцявши автономії та широкі права. Але згодом автономія поступово звужувалася, що призвело до повстання 1866 року. Після придушення повстання, російська влада вирішили розселити абхазів за іншими землях, закріпивши це документом «Про виселення з Абхазії до 1000 сімейств абхазів всередину Росії». Але абхази вирішили інакше, і почали масово емігрувати до Туреччини.

На даний момент в Туреччині живе більше абхазів, ніж в самій Абхазії.

Ніякої Грузії не було, це була Тифліська губернія. Тифліська губернія була утворена тільки 1846 року, до цього вона називалася Грузино-Імеретинською, ще раніше — просто Грузинською. До складу Грузинської губернії в 1801 році увійшли землі Картлі-Кахетинського царства (Східна Грузія), яке вступило в склад Росії. До цього Картлі та Кахетія перебували під владою Ірану, проти якого регулярно повставали. Західна Грузія була приєднана до Росії поступово:

  • Гурійське князівство увійшло до складу імперії на правах автономії 1810 року, але втратила автономію 1828 року.
  • Імеретинське царство увійшло 1804 року, втратила автономію 1811 року.
  • Мегрельське князівство увійшло 1803 року, останні автономні права втратило 1867 року.

Так землі сучасної Грузії, на той момент поділені між князями й царями, увійшли до складу Російської імперії.

Герб Російської Імперії губернського міста Тифліс Тифліської губернії з офіційним описом у Гербовнику Вінклера. Джерело: Герби міст, губерній, областей і посадів Російської Імперії, внесені в Повне Зібрання законів з 1649 по 1900 год / Видання книгопродавця Іванова, С.-Петербург. Друкарня І.М. Комелова, Пряжка буд.3, 1899

1859 року в рамках чергових адміністративних змін Осетинський округ (Південна Осетія) увійшов до складу Тифліської губернії. Північна Осетія стала частиною Терської області.

Саме це, в трактуванні Путіна, доводить, що Грузія і Південна Осетія ніколи не були однією країною, крім як в рамках Російської імперії. Це не так.

З початку 11 століття існувало Грузинське царство, яке було навіть більше сучасної Грузії, включаючи себе частину території нинішніх Туреччини, Вірменії та Азербайджану. Південна Осетія та Абхазія теж частково входили до складу царства. Точні межі зараз провести досить складно, але правителі Грузії з династії Багратіонів носили титул «цар Абхазького царства і Картлі».

Єдине царство проіснувало до 1247 року, коли його завоювали монголи і розділили престол між двома двоюрідними братами Давидом Улу і Давидом Наріном, які правили Східною і Західною Грузією відповідно. 1329 року цар Георгій V Блискучий знову об’єднав країну. Остаточно Грузинське царство розвалилося 1490 року на Картлі, Кахеті, Імереті та декілька князівств.

Грузинське царство існувало півтисячоліття, Тифліська губернія — 70 років.

Читайте далі про те, як росіяни посварили синів імама Шаміля.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter