Катастрофічність чуми Юстиніана під питанням. Кому це було вигідно?

Чума Юстиніана вважається першою зафіксованою пандемією бубонної чуми. 2013 року група вчених довела, що ця епідемія була викликана тієї ж самої чумною паличкою, що і Чорна смерть 14 століття.

Основна версія свідчить, що чумна паличка проникла з Китаю в Середню Азію і до 540 року, під час правління імператора Юстиніана I, охопила всю Візантію, потім перекинулася на Рим і Німеччину, а десь до середини 7 століття дійшла до Англії. Окремі осередки страшної хвороби фіксувалися десь до 750 року, після чого вона затихла на 6 століть. Наслідки епідемії для Візантії та Європи заведено вважати руйнівними.

Але в літньому номері академічного журналу це твердження спробували оскаржити. У статті «Заперечуючи катастрофу: справа чуми Юстиніана» історики Лі Мордехай (Ізраїль) і Мерл Айзенбер (США) припустили, що вплив епідемії на життя в Європі та Візантії перебільшено:

«Чума була географічно розлогою та в деяких випадках викликала високу смертність. У ряді випадків це мало руйнівний короткостроковий ефект. Однак ми стверджуємо, що наслідки чуми не були ні однорідними, ні настільки катастрофічними, щоб викликати істотну смертність на рівні суспільства, не кажучи вже про розпад держав або імперій».

Юстиніан I — деталь сучасної портретної мозаїки в базиліці Сан-Вітале, Равенна. Фото: Petar Milošević / CC BY-SA 4.0

Основним джерелом знань про епідемію та її наслідки є праці візантійського історика Прокопія Кесарійського. Але Мордехай і Айзенберг вважають, що Прокопій навмисно згущав фарби, щоб очорнити Юстиніана як поганого керівника і недостойну людини, через яку Бог покарав Візантію. Інші джерела того часу таких апокаліптичності картин не дають.

Археологічні дані руйнівність пандемії теж нібито не підтверджують. Серед ранньосередньовічних поховань в Німеччині, наприклад в Ашхаймі та Альтенердінзі, де мала лютувати чума, тільки 11 з 2000 покійних померли саме від чумної палички. При цьому вчені не наполягають на тому, що їхня версія абсолютно правильна. Але запрошують до дискусії:

«Ця стаття була спрямована на стимулювання наукового обговорення чуми Юстиніана. Ґрунтуючись на первинних і недавніх дослідженнях, вона ставить під сумнів нинішній науковий консенсус про максималістську інтерпретацію чуми», — резюмують автори дослідження.

Читайте далі, навіщо люди вбивають своїх дітей.

На обкладинці: «Чума в стародавньому місті», картина Міхаеля Свертса, 1652–1654 рр. Джерело: Sotheby’s

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter