7900

Говорять скелети: як зубожіли в середньовічному Києві

Трагедія 13 століття стала вдачею для антропологів. Після захоплення Києва монголами загинуло стільки людей, що дослідження їхніх кісток надає статистику для вивчення всього населення тогочасного міста.

За підрахунками, які ґрунтуються на площі культурного шару та щільності забудови, у Києві жило близько 50 000 людей. Столиця Русі була найбільшим містом Східної Європи.

Серед інших міст свого часу Київ вирізнявся й високим середнім віком смерті. Коли в Європі вмирали у 36–38 років, кияни жили по 41—44. Еліта з Верхнього міста доживала до сивини частіше. Через кращі харчі там навіть зріст людей був більшим, аніж на Подолі. Середній зріст киянки – 158 сантиметрів, киянина — 171.

Це були міцні люди, але через важку фізичну працю вони мали багато травм. Як свідчить аналіз кісток, проведений кандидаткою історичних наук Олександрою Козак, поширеним серед киян було випадіння міжхребцевого диска. Чоловіки часто працювали просто неба у холодну пору (є сліди підвищеного кровопостачання на надбрівних дугах), збирали в лісі мед (падали з дерев і ламали кістки). Жінки пряли, носили воду.

Розповсюджені були карієс, пародонтопатія і пов’язана з ними втрата зубів. У киянки 30–40 років, чиї рештки досліджені, щелепи були порожні, як у бабці. Зуби втрачали через недостатню якість та кількість харчів, незбалансоване меню, погану воду, проблеми з гігієною рота, стреси, поганий загальний стан здоров’я.

Вмирали через туберкульоз, чуму, цингу. Поширенню інфекцій сприяла висока щільність населення. У Києві вона становила 130–140 людей на гектар. В Афінах у час розквіту — 100. У Флоренції та Парижі перед епідемією чуми — 158 та 233. Скупченість простежується і в житлах. За реконструкцією будинку 14 сторіччя, зробленою в Музеї народної архітектури Середньої Наддніпрянщини, прості кияни мешкали у крихітних хатах без вікон.

Після 1240-го майже всі ці люди зникли. Кого не вбили, забрали в полон. Кого не вхопили, той переховувався у поліських лісах або подався далеко на захід. Хроніст Метью Паризький писав про біженців з Києва, які 1242 року перебували у Саксонії. За деякими оцінками, у пограбованому місті лишилися 2 тисячі мешканців.

Вивчати історію всього Києва можна за Боричевим током. Читайте далі гід однією з найдавніших вулиць України.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter