Кінець міфу! Генетики з'ясували, яке створіння вважають Лохнеським чудовиськом

Новозеландські вчені взяли 250 проб води в озері Лох-Несс, аби дослідити ДНК його мешканців і зрозуміти, кого люди приймають за чудовисько.

Команда генетиків Університету Отаго брала воду в різних частинах і глибинах озера Лох-Несс. Будь-яка істота, що там плаває, залишає генетичний матеріал у вигляді частинок екскрементів, луски, шкіри. Все це потрапило вченим до пробірок.

Результати аналізу ДНК нудні. Ніяких плезіозаврів, гігантських черв’яків і навіть великих риб, на кшталт сомів або акул, в озері зроду не водилося.

Єдиний мешканець Лох-Несса, що віддалено нагадує міфічне чудовисько — прісноводний вугор. Деякі дорослі особини цього виду можуть досягати понад 2 метри довжини. Такий вугор здатний з’їсти дрібну рибу або навіть жабу, але не людину.

Шотландці в доводи генетиків вірити відмовляються. Їх можна зрозуміти: красива легенда про Лохнеське чудовисько притягує в регіон близько пів мільйона туристів на рік. Наука тут безсила.

Вперше легенда про монстра з’являється в житії святого Колумби — абата, який в 6 столітті проповідував Слово Боже піктам і скотам — древнім племенам, які населяли територію сучасної Шотландії. Одного разу Колумба побачив в озері Лох-Несс «дивного вигляду звіра, на зразок гігантської жаби, тільки це була не жаба» і прогнав чудовисько молитвою. Згідно з іншою версією — перетворив його на дерево, але такий фінал історії менш популярний.

Легенда міцно вплелася в шотландський фольклор. Багатьом ввижалося чудовисько в озері — історії цих зустрічей перетворювалися в фамільні легенди місцевих жителів. Але всесвітню популярність монстру озера Лох-Несс принесла одна фотографія.

12 листопада 1933 року Г’ю Грей гуляв із собакою і камерою. Піднявся на пагорб, зробив знімок озера. Під час проявлення на папері проступив силует. Пізніше Грей став стверджувати, ніби бачив звіра на власні очі.

 

Перша фотографія Лохнеського чудовиська. Джерело: The Daily Record

Фігура справді нагадує істоту з довгою шиєю і маленькою головою. А ще: видру, лебедя, лабрадора з палицею в зубах, кита-пляшконоса. У 1963 році зоолог Моріс Бертон дійшов висновку, що це видра.

Після публікації знімка Грея в Daily Sketch конкуренти вхопилися за сюжет. Уже за рік Daily Mail надрукує знімок гінеколога Роберта Вілсона. Фото облетить світ і зробить «Нессі» знаменитою. Через кількадесят років з’ясують, що роль динозавра виконала іграшкова субмарина, а «шию» виліпили зі шпаклівки.

Читайте далі про слід першого руху на нашій планеті.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter