Найдорожча корона всім на зло. Як Сулейман став «Пишним»

До кінця 18 століття всі османські правителі носили тюрбани. Сулейман I, чоловік Роксолани, не був виключенням, але він також мав корону — чи не найпафоснішу в світі. Його коронували, аби втерти носа конкурентові за право називатися римським імператором. Саме після тієї церемонії європейці почали називати Сулеймана «Пишним» — Magnificent.

Коронацію провели 7 липня 1532 року під час походу Османів на Відень. Султан в’їхав до Белграда верхи на жеребці, сідло якого коштувало 70 000 дукатів, а броня для морди з бірюзою розміром з яйце — 50 000 дукатів. Поверх розшитого золотом каптану Сулейман почепив на шию величезний золотий ланцюг, який підтримували з обох боків служники, аби зменшити його вагу. В супроводі військових музикантів правитель Османської імперії тріумфальною ходою пройшовся вулицями міста. Над ним несли коштовний балдахін із шовку та парчі.

Потім султан завітав до розкішного намету, де сів на золотий трон із чотирма колонами. Йому вручили скіпетр, а на голову, замість великого білого тюрбана, одягли корону вартістю 115 000 дукатів. Ззовні вона нагадувала високий шолом, чотири яруси якого було оздоблено великими перлами, а верх — загостреним діамантом. Загалом у короні було 50 діамантів, 47 рубінів, 27 смарагдів, 49 перлин і великий шматок бірюзи. Вона нагадувала папську триярусну тіару, що була увінчана короною Габсбургів.

Османським символом у короні султана Сулеймана був лише соргуч у формі півмісяця з пір’ям рідкісної пташки — індійського хамелеона, якого ототожнювали з райським птахом Хумай.

Султан Сулейман Пишний в прикрашеній коштовностями короні. Гравюра невідомого автора, Венеція, 1540–1550 роки. Джерело: The Metropolitan Museum of Art

Інформаційна війна за імперію

Така церемонія коронування була схожа на ту, що здійснив 1529 року імператор Карл V Габсбург у Болоньї. Тоді народ вітав його вигуками: «Чезаре, Чезаре, Карло, Карло, Імперіо!» А Папа Римський Климент VII із помпою коронував як імператора Священної Римської імперії.

Почувши про це, великий візир Паргали Ібрагім-паша вигукнув: «У світі є лише один імператор – це султан Сулейман!»

Його обурення можна зрозуміти. Після завоювання Константинополя й падіння Візантії 1453 року Османи почали вважати себе єдиними законними римськими імператорами. Мехмед II Завойовник першим проголосив себе «імператор Риму» (Kaysar-i-Rûm) — відтоді це був один із титулів османських правителів. Османи справді претендували на всі території, які колись були під владою Римської імперії.

Коронація Карла V в Болоньї. Картина 16 століття. Фото: JoJan / Wikimedia Commons

Сулейман I особливо активно реалізовував ці претензії. Після низки військових тріумфів у Європі, він прагнув захопити Відень, де була резиденція інших претендентів на римський спадок — імператорів Священної Римської імперії. Потім султан збирався взяти ще й Рим — за допомогою флоту французів, з якими Османи уклали союз у 1530-х.

Паргали Ібрагім замовив для свого повелителя у майстрів із Венеції золоті скіпетр і корону. Венеційці також виготовили для султана золотий трон, велике дзеркало в золотій рамі, оздоблене коштовностями кінське сідло, збрую і манускрипт — панегірик османської династії про її походження від грецького бога Аполлона та Касандри. Перед відправкою до володіння Османів коштовності виставили на загальний огляд 16 березня 1532 року у Палаці дожів.

Перед походом султана Сулеймана на Відень корону з іншими атрибутами влади венеційські майстри доставили до Стамбула. За все вони запросили 275 000 дукатів. Така сума шокувала палацового скарбника Махмуда — вона складала п’яту частину річних зборів султанської скарбниці. Тож Сулейман наказав платити венеційським майстрам частинами.

Ймовірно, коронація султана справила неймовірне враження на послів Карла V. Одразу ж після церемонії вони прибули до Сулейманового шатра. Згідно зі звітом венеційських дипломатів, посланці західного імператора були ошелешені блиском золота й дорогоцінних каменів і стояли, неначе «безмовні трупи».

Після цих подій — завдяки поширенню гравюр із зображенням корони — за Сулейманом в Європі закріпилося ім’я «Пишний». Слава про це поширилася далеко на схід. Сьогодні науковці навіть доводять, що «Шапка Казанська» Івана Грозного є зменшеною копією славнозвісної султанської корони. Адже московський цар захоплювався Османами й особливо Сулейманом I.

Шапка Казанська. Фото: Shakko / Wikimedia Commons / CC BY-SA 4.0

Що було потім

Після страти великого візира Паргали Ібрагіма 1536 року, султан Сулейман зрікся яскравого розкішного життя: не влаштовував надто пишних святкувань і більше не зраджував традиційному османському тюрбану. Він так і не завоював Відень, натомість 1547 року уклав мирну угоду з ворогом, Карлом V.

Згодом зі славнозвісної османської корони забрали чотири «поверхи» разом із більшістю коштовностей, а базовий ярус перетворили на шолом. Його, ймовірно, подарували наступному правителю Священної Римської імперії Фердинанду I. Вважається, що в 17 столітті цей шолом ще зберігався у скарбниці Мюнхена. Сьогодні його місцезнаходження невідоме.

Авторка: Олександра Шутко

Далі читайте про завоювання османцями Константинополя.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter