8430

Проблеми носорога китайця не хвилюють: куди поділася китайська мегафауна?

Дві тисячі років тому на сході Китаю жили слони, носороги та два види ведмедів, але всі вони практично вимерли до 20 століття. Раніше їхнє вимирання здебільшого пояснювали змінами клімату. Проте результати нового дослідження свідчать, що винуватцями були люди.

Спеціалісти з Орхуського (Данія) та Нанкінського (Китай) університетів вивчили китайські адміністративні записи за період з 2 по 1953 рік. Вони зібрали та проаналізували згадки про п’ять видів великих ссавців: носорогів, азійських слонів, тигрів, бурих ведмедів та азійських чорних ведмедів. На початку нашої ери ці види були поширеними майже на всій території східного Китаю, але до середини 20 століття майже повністю зникли.

Згадки про великих ссавців дослідники порівняли з інформацією про те, як протягом двох тисячоліть в регіоні змінювався клімат. За останні два тисячоліття у світі відбулося щонайменше два помітні цикли потепління-похолодання, але результати дослідження показують, що жоден з них сильно не вплинув на чисельність великих ссавців.

Натомість дослідники виявили збіги у звуженні ареалів кожного з п’яти видів із культурною та політичною експансією ханських китайців. Дві тисячі років тому густонаселені райони Китаю з розвиненим сільським господарством були здебільшого на Північнокитайській рівнині. Заселяючи нові території, ханьці приносили з собою інтенсивне сільське господарство, на яке було потрібно дедалі більше земель. Території, які раніше служили природним середовищем для великих ссавців, затоплювались для вирощування рису — у тварин лишалося все менше придатних для життя місць — тварин ставало менше — рідшали згадки про них у документах.

Поширеність п'яти видів мегафауни і середньорічні температури в Східному Китаї за два тисячоліття. Джерело: Shuqing N. Teng, Chi Xu, Licheng Teng, and Jens-Christian Svenning / Long-term effects of cultural filtering on megafauna species distributions across China / PNAS
Щільність людського населення та інтенсивність сільського господарства у Східному Китаї за два тисячоліття. Джерело: Shuqing N. Teng, Chi Xu, Licheng Teng, and Jens-Christian Svenning / Long-term effects of cultural filtering on megafauna species distributions across China / PNAS

«Добре збережені писемні свідчення Китаю за більше ніж 2000 років надають унікальну можливість реконструювати довготривалу динаміку взаємодії між природою та культурою у великих географічних межах», — каже головний автор дослідження Єнс-Крістіан Свеннінґ, директор Центру Динаміки Біорізноманіття в Орхуському університеті.

Зміна клімату та втрата біорізноманіття є одними з найсерйозніших викликів для сучасного людства. На думку авторів дослідження, щоб навчитися контролювати ці процеси сьогодні, важливо розуміти, як люди впливали на навколишнє середовище протягом своєї історії — від палеоліту до Промислової революції.

ЧИТАЙТЕ ДАЛІ ПРО ВЕЛИКИЙ ГОЛОД У КИТАЇ.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter