Ленінгад
У радянські часи ходив анекдот про вождя більшовиків, який страждав на картавість. У ньому Ілліч чує пропозицію перейменувати Петроград на свою честь і вимовляє вголос слово «Ленінград». Виходить «Ленінгад» — ідею відхиляють.
А ось реальна історія з архіву СБУ, що звучить як анекдот.
Одного дня 1982 року до Житомирського обласного управління КДБ прийшов підполковник Муляр, викладач місцевого військового училища. Він приніс ярлик від сорочки, яку придбав у гарнізонному універмазі. Сорочку пошили на фабриці у Ленінграді. У назві міста, вказаній на ярлику, не вистачало літери «р».
«…внаслідок чого дискредитується ім’я засновника Радянської держави», — пояснювали кдбісти у повідомленні начальству.
Товар стали терміново вилучати з крамниць. З житомирського управління КДБ розіслали орієнтування в інші регіони УРСР, а також у Ленінград. Саме там мали розібратися, хто винен у нарузі над святинею. На жаль, що сталося з винуватцем, ми не дізнаємося до відкриття архівів спецслужб у Росії. Мабуть, ніколи.