Лівий терор

До Росії повертається лівий терор. Вчора 17-річний студент технікуму Михайло Жлобіцькій підірвав саморобну бомбу потужністю в 300 грамів тротилу в будівлі управління ФСБ Архангельської області. Жлобіцькій загинув на місці, троє співробітників спецслужби отримали важкі поранення.

За годину до вибуху Михайло написав у каналі Telegram для анархістів, що ФСБ «фабрикує справи і катує людей». Він дав зрозуміти, що готовий до смерті, бо вибухівка не має дистанційного керування.

У Вконтакті терорист писав під ім’ям Сергія Нечаєва — російського революціонера, засновника підпільної організації «Народна розправа». 1 березня 1881 року в Санкт-Петербурзі його соратники вбили царя Олександра II.

Перша бомба, кинута в царський кортеж, вбила казака з ескорту і хлопчика, що проходив повз. Друга розтрощила Олександру ноги — через годину він помре. Загинув і підривник — польський дворянин Ігнатій Гриневицький (25 років). Інших учасників замаху знайдуть і заарештують. Усього їх було вісім, в основному колишні студенти.

• Керував замахом син кріпаків Андрій Желябов (29). За його освіту платив поміщик, власник батьків. Планував стати юристом, але захопився ідеями народників.

• Софія Перовська (27) — координатор замаху, досвідчена революціонерка з дворянської родини.

• Микола Кибальчич (27) — син чернігівського священика, навчався в медичній академії. Три роки відсидів у Лук’янівській в’язниці за революційну діяльність.

• Микола Рисаков (20) — наймолодший з терористів. Заради революції кинув навчання в Гірничому інституті і першу бомбу в кортеж царя.

• Тимофій Михайлов (22) — єдиний чорнороб у групі.

Цих повісять.

• Дворянин Микола Саблін (31) наклав на себе руки під час затримання.

• Його коханка Геся Гельфман (26) була вагітна, тому кару замінять довічною каторгою. Уже через рік вона помре у в’язниці.