Не від серця і не до сонця: як насправді виглядав «римський салют»

Про існування «римського салюту» — вітання, яким у 20 столітті надихалися європейські диктатури, — знають усі. А ось, як саме він виглядав і що означав, точно не знає ніхто. WAS намагається розібратися.

Джерелом однієї з найпоширеніших форм «римського салюту», судячи з усього, є картина французького художника Жака-Луї Давіда «Присяга Гораціїв» 1784 року. Але брати Горації — це персонажі давньоримської легенди 7 століття до н. е. про завоювання Римом міста Альба-Лонга. Ніяких, власне, давньоримських зображень цих героїв немає, так що й одяг, і поза Гораціїв, і взагалі вся картина є плодом фантазії самого Давіда.

Присяга Гораціїв, картина Жака Луї Давіда, 1784 рік. Джерело: Louvre, Paris / Wikimedia Commons

1914 року на екрани вийшов італійський німий фільм «Кабірія» режисера Джованні Пастроне, один з прабатьків жанру пеплум. Там глядачі могли побачити ту ж інтерпретацію «римського салюту», що й на картині Давіда. Автором сценарію до фільму був відомий літератор і мислитель Габріеле Д’Аннунціо. Шість років по тому він втілить описане в сценарії не тільки на екрані, але і в житті, ставши диктатором невизнаної Республіки Фіуме. Держава проіснувала всього чотири місяці, але за цей час там встигли відпрацювати емоційне спілкування вождя з народом і «римські салюти». Ймовірно, Беніто Муссоліні надихався саме жестами Д’Аннунціо, коли розробляв ритуали для Національної фашистської партії. А звідти жест вже розійшовся іншими країнами й партіями, включаючи націонал-соціалістів.

Уривок із фільму «Кабірія» режисера Джованні Пастроне, 1914 рік

Повернімося до Стародавнього Риму. Піднята рука часто зустрічається на римських скульптурах, на зразок колони Траяна або статуї імператора Октавіана «Август із Прима-Порта». Проблема в тому, що такі скульптури найчастіше зображують воєначальників у момент тріумфу або імператорів. Тобто тих, хто вітає захоплений натовп, піднімаючи руку. Нам невідомо, чи відповідали їм у цей момент із натовпу тим же. Навіть якщо громадяни й махали тріумфатору руками, то в будь-якому разі ні його жест, ні їхня відповідь не були схожими на підняту вперед і вгору пряму руку. Подібну точку зору висловлював професор Університету Кальярі, історик Гвідо Клементе. На його думку, сенатори, полководці та імператори салютували підданим, але це було тільки їхньою прерогативою.

Август із Прима-Порта. Фото: sailko / CC BY-SA 3.0

Що ж до простих римлян, то в нас немає даних про те, що вони могли б у якихось випадках вітати один одного підняттям руки. Давньогрецький історик Полібій у своїй «Загальної історії» відзначав, що в побуті родичі й добрі друзі в Римі віталися легкими обіймами та поцілунком в щоку.

Існує версія, що легіонери чи взагалі всі римські чоловіки віталися один з одним за лікті. Таке рукостискання можна зустріти в історичному кіно, наприклад у «Клеопатрі» 1934 року. При цьому жодних фактичних свідчень про те, що римляни так чинили, в нас немає. На більш ранніх давньогрецьких скульптурах і барельєфах можна знайти приклади звичайного рукостискання долонями. Не виключено, що римляни могли теж використовувати саме його.

Читайте далі, який злочин проти моди вчинили римські легіонери.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter