107328

Найтовстіша мамка Європи: немислиме меню королеви Вікторії

24 травня 1819 року у родині Едварда, герцога Кентського, та Вікторії, принцеси Саксен-Кобург-Заальфельдської, народилась донька на ім’я Александріна Вікторія. Через 18 років вона зійде на британський престол та стане королевою Вікторією.

63-річне правління Вікторії — одне з найдовших в історії стало чи не найуспішнішим для Британії: ця невелика острівна держава стала наймогутнішою та найрозвинутішою країною світу, імперією, в «якій ніколи не заходить сонце». Але дитинство майбутньої королеви не було безхмарним.

В 10 років, через смерть батька та його братів, Вікторія стала спадкоємицею свого дядька короля Великобританії Вільгельма IV. Аби виховати майбутню королеву слухняною, мати Вікторії продумала сувору систему правил, що мала послабити волю дівчини та зробити її залежною від наставників. Обмеження накладались майже на все: оточення майбутньої королеви, вільний час, ігри, одяг та навіть на їжу.

Александріна Вікторія була активною та рухливою і любила добре поїсти. Аби майбутня правителька не погладшала та не втратила привабливої фігури, мати дуже пильно слідкувала за раціоном доньки. Вечеря її зазвичай складалась лише з хліба та молока, а чай та варення давали лише на свята.

Ставши королевою, Вікторія вийшла з-під опіки матері та стрімко взялася наздоганяти втрачене. Прем’єр-міністр лорд Мельбурн одного разу навіть сказав їй прямо, що вона занадто гладка. Перед весіллям з принцем Альбертом Саксен-Кобург-Готським Вікторія взяла себе в руки та скинула зайву вагу. Але після весілля знову взялася за своє.

Сінданок

Сніданок королеви складався зазвичай з каші, яєць, риби чи м’яса, тостів та випічки. Їла вона на самоті в спальні, іноді — з чоловіком, рідко — з дітьми. На ланч подавали котлети з баранини, спаржу, холодну дичину, рисовий пудинг із корицею та фруктовий компот.

Обід

Обід був о 2-й — в компанії чоловіка та іноді дітей. Меню — серйозне. Так, 8 червня 1857 року Вікторія, Альберт та їхня старша донька Вікторія їли: італійський суп-пюре, рисовий суп, ростбіф, скумбрію, півня з рисом, смажені пиріжки з курятиною, спаржу, меренги та булочки з кремом.

«Родина королеви Вікторії». Картина Франца Вінтергальтера, 1846 рік. Королева з чоловіком принцом Альбертом і 5 дітьми. Всього пара мала 9 дітей. Джерело: Rlbberlin / Wikimedia Commons

Традиційне англійське чаювання Вікторії включало велику чашку чаю та солодощі: нугу, цукрові кошики, німецький пиріг, ванільний крем, винне желе та свіжі фрукти.

Вечеря

Вечеряла Вікторія о 20–21 годині у ширшому товаристві — з чоловіком, гостями та дітьми. Звичайне меню було таким: яйця-пашот з прозорим курячим бульйоном, ростбіф зі спаржею, пиріжки з соусом бешамель та вареними яйцями, абрикосовий флан та вафлі з кремом.

Окрім великої кількості продуктів, королева вживала досить багато алкоголю — переважно вина, але полюбляла також і віскі. Їжа була для неї справжнім культом. Якщо Вікторії доводилося залишати палац для подорожей, слуги брали з собою «легенький перекус»: рисовий суп, шинку, салат із лобстера, курку, сандвічі, яйця, булочки, желе та крем. Відвідуючи урочисті заходи та виставки, Вікторія часто жалілась, що там «погано годують і все доводиться брати з собою».

Їжа замість сексу

Після смерті коханого чоловіка залежність Вікторії від їжі значно зросла — вона заїдала горе. Сучасники відмічають, що за пів години вона могла з’їсти 7–8 страв. Їла дуже швидко все, що було на столі. За правилами королівського етикету, якщо забирають пусту тарілку у королеви, то страви забирають і у всіх присутніх, не зважаючи на те, що вони ще не закінчили трапезу. Інколи гості не встигали їх навіть скуштувати — так швидко гамала Вікторія.

Вікторія не боялася харчових експериментів та пробувала різну екзотику — м’ясо черепахи, суп з китайських пташиних гнізд, омлет з яєць страуса тощо. Слуга-індієць Абдул Карім відкрив їй смак каррі — страва стала однією з улюблених.

Зайва вага та малорухливий спосіб життя не додавали здоров’я королеві. Попри поради лікарів слідкувати за харчуванням та обмежити свій раціон, вона не звертала на це уваги та їла все більше. Якщо в юності 1,5-метрова Вікторія мала талію 60 см і важила 45 кг, то наприкінці життя її талія була вже 120 см, а вага — близько 130 кг.

Автор: Дмитро Трус. 

Читайте далі про годування грудьми у Вікторіанську добу.

На обкладинці: портрет королеви Вікторії, 1899 рік. Фото: Dcoetzee / Wikimedia Commons

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter