Між Черчиллем та Гітлером — хімія
Навіть у найвідчайдушніші для себе моменти Другої світової Гітлер не застосував бойові гази проти Радянського Союзу і військ західної коалії. Чому? Тому що Вінстон Черчилль.
Навесні 1942 року радянський уряд повідомив союзникам про підготовку німцями хімічної атаки. 10 квітня в листі до Сталіна Черчилль заявив про готовність виділити будь-яку необхідну кількість матеріалів для контрнападу.
«Ми зможемо надати Вам першим найближчим пароплавом принаймні 1000 тонн іприту і 1000 тонн хлору», — писав британський прем’єр.
Черчиль також обіцяв попередити нацистів про застосування Великобританією отруйних газів, якщо такої атаки зазнає СРСР.
Справді, 10 травня в публічній промові, зміст якої негайно став відомим у Берліні, він попередив, що до будь-якого випадку застосування отруйного газу проти Радянського Союзу буде ставитися, як до застосування газу проти власної країни, і негайно скористається «значною перевагою в повітрі» для ударів хімічною зброєю «по військових об’єктах на всій території Німеччини».
Треба розуміти, що військовими об’єктами Британія вважала заводи, склади, порти, вокзали. Через низьку точність тодішніх бомбувань влучання в житлові квартали були неминучими. Гітлер сам пережив отруєння газами у роки Першої світової і, передбачаючи відплату, не наважився застосувати їх у Другу.