Німецький борг за Голокост і результати виборів в Ізраїлі

9 квітня 2019 року в Ізраїлі пройшли дострокові вибори, спровоковані міністром оборони: Авігдор Ліберман запропонував парламенту схвалити обов’язковий призов ортодоксальних євреїв. Коли проект не пройшов, він грюкнув дверима і подав у відставку. Це означало розпад коаліції та перевибори.

Згідно з попередніми результатами, партія «Лікуд» прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу й опозиційний альянс «Кахоль-лаван» отримали по 35 місць в парламенті. На результати виборів могла вплинути Справа 3000 — корупційний скандал навколо закупівлі на німецькій верфі Thyssen Krupp чотирьох ракетних катерів і трьох субмарин «Долфін» (на додаток до шести наявних). Міністр оборони Ізраїлю заперечував проти угоди, зате до неї виявилися причетні відразу два кузени Нетаньягу. Крім того, прем’єр раптово дозволив Німеччині продавати субмарини з встановленою ізраїльською електронікою в Єгипет, що викликало нову хвилю звинувачень у корупції.

Насправді, ця історія почалася ще 1951 року, коли канцлер ФРН Конрад Аденауер заявив про готовність виплатити компенсації за Голокост.

Підводний човен типу «Долфін», 2010 рік. Фото: shlomiliss / CC BY 3.0

«Злочини нацистів настільки жахливі, що їх не можна спокутувати матеріально. Однак неможливо примиритися і з тим, що спадкоємці нацистських убивць в Німеччині успадкують також майно убитих євреїв», — заявив тоді Бен Гуріон, прем’єр-міністр Ізраїлю.

Відповідно до угоди, за 14 років ФРН повинна була поставити грошей і товарів на 3 мільярди марок. Крім нафти, продовольства, паротягів і кораблів, Ізраїлю були дуже потрібні зброя і боєприпаси.

Так основою ізраїльського військового флоту стали торпедні та ракетні катери «Саар» («Шторм») з двигунами від Mercedes або Maybach. «Саар» яскраво проявили себе в ході війни Судного Дня: знищили шість сирійських катерів і тральщик, радянський теплохід, вивели з ладу порт Тартус і спалили 70 % паливного запасу Сирії.

Коли 1982 року Ізраїль шукав заміну трьом британським підводним човнам Type 540, то зупинився на німецькому проекті «Долфін». Переговори про продаж йшли десять років. Сперечалися переважно про те, хто платить: США з програми іноземного військового фінансування або німці в рахунок історичного боргу за Голокост.

1991 року канцлер ФРН Гельмут Коль підписав договір про військову допомогу на 1,2 мільярди марок: два «Долфіни», боєприпаси й батарея протиракетного комплексу Patriot. Кожен з двох човнів обійшовся німецькому бюджету приблизно в $ 700 мільйонів доларів. Наступні три були також частково оплачені Німеччиною.

«Дельфін», «Крокодил», «Відродження», «Рахав», «Левіафан», «Дракон» — субмарини довжиною в половину футбольного поля, запасом ходу в 8000 миль, що несуть на борту торпеди та протикорабельні ракети. Головна зброя ізраїльського флоту здатна проривати блокаду узбережжя і посилати ракети на 1500 кілометрів. Ймовірно, ці ракети можуть також мати ядерні боєголовки.

Беньямін Нетаньягу наполягав на покупці додаткових субмарин для армії, колишній міністр оборони Моше Яалон був проти. Фото: The National Photo Collection / Photography dept. Government Press Office / gpophoto.gov.il

Після знищення реактора під Дейр-Ез-Зором і розпаду Сирії, головним об’єктом уваги ізраїльтян став амбітний Іран з його ядерною програмою. Скидати сіоністів в море не так весело, знаючи що пара твоїх мегаполісів можуть піти прахом в лічені хвилини.

Поліція поки заперечує причетність Нетаньяху до скандалу, журналісти й опозиція стверджують зворотне. Можлива корупція, кумівство, продані арабам військові технології, ортодокси, які ухиляються від служби — сучасний Ізраїль, здається, готовий спростувати наші уявлення про згуртовану бойовиту державу, створені його перемогами у 20 столітті.

Фото на обкладинці: Rakoon / СС0

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter