529

Непропорційно великий Рамзес II розбиває армію дрібних хеттських воїнів — так фараон увічнив на стінах храмового комплекса Абу-Сімбел свій тріумф в битві біля Кадеша.
Вийшло настільки ефектно, що Абу-Сімбел включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Але тріумфу не було.

31 травня 1279 року до нашої ери, молодий Рамзес II сів на престол. Було неспокійно — зі сходу на Єгипет тиснули хетти. Зібравши 20-тисячне військо фараон вирушив бити їх до стін міста Кадеш (сучасна Сирія).

Єгипетська піхота і колісниці завдали нищівної поразки супротивнику — так археологи вважали до початку 20 століття. А потім команда німецького сходознавця Гуго Вінклера відкопала в Хаттусі, столиці Хеттського царства, Богазкейський архів з 14 тисячами глиняних табличок.

Клинопис інакше розповідав про хід і результати битви біля Кадешу. Рамзес не зміг розбити ворога і захопити місто, але врятувався, вчасно відступивши із залишками війська. Хетти натомість просунулися далі й захопили території, які раніше належали Єгипту. Згодом царства уклали мирний договір, а Рамзес одружився з дочкою правителя хеттів.

Битва біля Кадешу — остання велика січа Бронзової доби. Маніпуляція результатами — перший приклад військової пропаганди. Договір між Єгиптом і хеттами — перша відома мирна угода між державами. А потім всі померли.

Ілюстрація: The war and the Bagdad Railway; the story of Asia Minor and its relation to the present conflict, 1917 / The Library of Congress.

Всі історії (167)