Історія метро: електрична підземна дорога Франца Йосифа

У спецпроєкті «Історія метро» WAS спільно з Mastercard і «Київським метрополітеном» розповідає сім історій про технологічні нововведення, які за півтора століття зробили метрополітен по всьому світу таким, яким ми його знаємо, від першої кільцевої гілки й до новітніх способів оплати проїзду.

Перша електрична гілка метро з’явилася в Лондоні 1890 року. Але електрифікація всього Лондонського метрополітену тривала понад 20 років. Тому пальму першості в цій сфері з Лондоном ділить Будапешт, який з 3 травня 1896 року міг похвалитися метрополітеном виключно на електричній тязі.

Проєкт реконструкції Будапешта задумали в 1850-х. Наближалося свято «1000-річчя здобуття Батьківщини» в угорців, які ведуть свою історію від 896 року — переходу їх предків через Карпати й Дунай, закінчення кочового життя. Підготовка до свята охоплювала глобальну реконструкцію міста, прокладання та ремонт доріг, будівництво нових будівель та знесення більш ніж двох сотень старих.

Будівництво лінії метро в Будапешті, 1896 рік. Джерело: Газета Vasárnapi Ujság, 1896 рік

Незабаром задумалися і про те, що модернізованому Будапешту потрібне метро. Національна Асамблея Угорщини прийняла проєкт 1870 року, а імператор Австро-Угорської імперії Франц Йосиф I його схвалив. Запросили німецьких інженерів з компанії Siemens & Halske. Цікаво, що в самій Німеччині метрополітену ще не було, але трамваї та наземні електропоїзди вже ходили. Користувався локомотивами Siemens і Лондонський метрополітен.

На урочисте відкриття Földalatti прибув сам Франц Йосип. Спочатку метрополітен складався з одинадцяти станцій — від станції «Гізелла тер» до «Артезі фюрде». Довжина всієї гілки — 4,4 кілометра, останні дві станції були наземними.

Будапештський метрополітен. Лінія M1, станція метро «Сечені фюрде», 2018 рік. Фото: Christo / CC BY-SA 4.0

Перша гілка Будапештського метрополітену функціонує і зараз, називається «жовтою» або М1. У 1970-х її модернізували, але зберегли історичний інтер’єр. Станції неглибокі — спуск по сходах. Інші гілки відкривалися вже в другій половині 20 століття, тому сильно відрізняються від «жовтої». Зараз словом földalatti зазвичай називають саме найстарішу гілку, інші, відкриті вже в другій половині 20 століття, — це просто Budapesti metró.

На відміну від Лондона, підземка якого зараз вже складається з 270 станцій, Будапешт досить довго не розширював свій метрополітен. Третя гілка була запущена 1976 року, а перші станції четвертої — тільки 2014-го. До 2020 року обіцяють відкрити перші ділянки п’ятої лінії. Загальна протяжність Budapesti metró зараз 39,4 кілометра. За один робочий день підземка перевозить близько 1,2 млн пасажирів. Метрополітен Будапешта входить в систему міського транспорту, яким керує державна компанія Budapesti Közlekedési Zrt.

Наступного разу WAS спільно з Mastercard розповість, як Паризький метрополітен намагався обігнати Лондон і Будапешт за допомогою власних технологічних нововведень.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter