Підземна синагога: нові знахідки розповідають про життя євреїв у Вільнюсі
Цінувати свою історію — цьому треба вчитися у євреїв.
1944 року, коли польська Армія Крайова відбивала у нацистів Вільнюс, було спалено найстарішу в місті Велику Синагогу (її також називають Старою), яка стояла в центрі міста з 1606-го. Після Другої світової радянська влада не стала відбудовувати культурний пам’ятник, залишки синагоги знесли, на її місці побудували дитячий садок і школу.
2017 року стараннями литовського фонду єврейської комунальної власності та охорони культурної спадщини Литви школу закрили. Зі США та Ізраїля приїхали археологи на допомогу місцевим вченим, які вже кілька років як досліджували руїни синагоги. У 17–18 століттях у Вільнюсі не дозволяли будувати синагоги вище церков, більша частина будівлі була побудована нижче рівня вулиці. Завдяки цьому Стара синагога значною мірою збереглася. За роки наполегливої роботи вдалося розкопати чимало.
#Vilnius will create Grand Synagogue memorial by 2023, mayor @RemiSimasius tells BNS, after archaeologists announce the sensational discovery of the bimah, the central prayer platform, just beneath the Soviet-era former school building @Vilnius_lt pic.twitter.com/reujbmgOXh
— BNS Lithuania (@BNSLithuania) July 26, 2018
Аби дізнатися точне розташування частин синагоги під землею, використовували георадар. З його допомогою знайшли постамент біми — піднесення зі столом, з якого рабин читає рядки з Тори під час богослужіння. Також виявили два ритуальних резервуари мікви, плитку для підлоги, понад двісті монет 16–20 століть і навіть гудзики з мундира солдат армії Наполеона.
Але найцікавіше — це написи на івриті.
В одному з них — закріпленому біля місця для сидіння — йдеться: «Залишив велику цдаку». Можливо, ця табличка висіла на задній частині лавки, де сидів шанований у Вільнюсі юдей-меценат.
Інший напис виявили на кам’яному столі для читання Тори. Його подарували Великій Синагозі два брати — ребе Еліезер і ребе Шмуель. Напис на столі датується 1796 роком і розповідає про їхніх батьків — матір Сару й батька Хаїма. Останній перебрався з Литви до Палестини — в Ерец Ісраель. Він оселився у Тверії, куди в 18 столітті часто переїжджали хасиди зі Східної Європи. Згідно з текстом, ребе Хаїм виконав свою мрію — він помер в Єрусалимі.
Частина напису — це фрагмент суботньої молитви: «щоб Ти підніс нас в радості в землю нашу».
Євреї почали селитися в Литві з 14 століття, з дозволу великого князя литовського Гедиміна. Наступники князя також забезпечували юдеям привілеї — жити у ВКЛ їм було комфортно, на відміну від інших країн. До початку Другої світової в Литві було близько 160 тисяч євреїв, з яких 60 тисяч проживали в столиці з околицями. Тому Вільнюс навіть називали «Північним Єрусалимом».
На місці Великої Синагоги міська адміністрація планує створити меморіал.