94

До повстання в квітні 1945 року в’язні Бухенвальду готувалися багато місяців. Ті, хто працювали на військових заводах, виносили деталі й потайки збирали зброю. Налаштовувувався зв’язок із зовнішнім світом. Розроблялися плани дій.

Нацисти зіграли на випередження. Коли фронт наблизився до концтабору, ув’язнених стали переміщати вглиб Німеччини. Тих, хто залишився, мали вбити.

8 квітня польський інженер Гвидон Дамазін відправив з саморобного радіопередавача в ефір повідомлення трьома мовами: «Союзникам. Армії генерала Паттона. На зв’язку концентраційний табір Бухенвальд. СОС! Просимо про допомогу. Вони хочуть нас евакуювати. СС хоче нас знищити».

Дамазін знав свою справу. Незабаром він отримав відповідь: «Концтабір Бухенвальд. Тримайтеся. Поспішаємо до вас на допомогу. Командування 3-ї армії».

Минуло три дні. Допомоги не було. Вранці 11 квітня ув’язнені самі атакували казарми СС і сторожові вежі. Американські солдати підійшли о 15:15.

Повстанці захопили в полон кілька сотень охоронців табору. Багатьох забили на місці. Інших захистили американці, провели формальне слідство і всіх розстріляли з кулемета.

Фото зроблено 12 квітня 1945 року. Есесівець живий, але це тимчасово.

Фото: Lee Miller / Lee Miller Archives

Всі історії (166)