Причина смерті Олександра Македонського: розтин

Про життя Олександра Македонського відомо багато: навчався в Аристотеля, правив Македонським царством у 336–323 роках до нашої ери, підкорив землі від Балкан до Пакистану, любив перський стиль в одязі та друга Гефестіона. А от причина смерті — й досі загадка.

Незадовго до початку походу на Аравію полководець зліг з лихоманкою і помер за 10 днів. Припускали, що його вбила малярія чи швидкоплинна лейкемія, або ж отрута. Найстрашнішу версію смерті правителя висунула професорка медицини з Нової Зеландії Кетрін Голл. Ґрунтуючись на відомостях історика Квінта Курція Руфа, вона вважає, що Олександр був у глибокій комі та загинув під час процедури бальзамування.

Відповідно до джерела, після бенкету цар відчув жар, почав блювати, поступово втрачав рухливість і здатність говорити, потім помер. Смерть констатували дідівським методом — за відсутністю дихання. Курцій Руф писав, що протягом 7 днів після смерті тіло полководця не гнило, тому бальзамувальники не наважувалися розпочати роботу.

Кетрін Голл вважає біль в животі, підвищення температури та параліч симптомами синдрому Гієна-Барре. Це аутоімунне захворювання, викликане ураженням периферичних нервів бактерією Campylobacter pylori. У тяжких випадках хворий впадає в кому. Не дивно, що лікарі того часу не знайшли в Олександра ні дихання, ні серцебиття.

За повідомленням Плутарха, до збереження трупа царя залучили єгипетських фахівців. Їхня робота починалася з розтину черевини й вилучення внутрішніх органів.

Джерело ілюстрації: The Bible and its Story Taught by One Thousand Picture Lessons, New York, 1908

Як шукають могилу Олександра Македонського, читайте в рейтингу археологічних знахідок 2018 року.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter