Радянський ресторанний сервіс

Цей пост присвячуємо регулярним Facebook-срачам про якість сервісу в київських закладах харчування.

Весна 1968 року. До СРСР приїжджає 34-річний американець Теодор Роу. Турист непростий — він працює в канцелярії впливового політика, лідера більшості в Сенаті Майка Менсфілда. КДБ не зводить з Роу очей і робить все, аби в західного гостя залишилися найкращі враження.

Чекістам вдалося таємно перефотографувати щоденник, який під час подорожі вів американець. Нотатки переклали і зберігали під грифом «Таємно» в архіві КДБ УРСР (тепер — архів СБУ), але кілька років тому розсекретили.

У записах Роу нарікає на сірість однотипних будинків, убогий вибір продуктів у магазинах та діалоги з місцевими (вочевидь, підставними), які мали підготовлені відповіді на всі запитання.

Чи не найбільше американця вразив похід у ресторан в Києві. Американець відчув всі особливості радянського сервісу: столики з вічними табличками «зайнято», демонстративну байдужість персоналу, переплутані замовлення, відсутність меню та решти.

«Я б її застрелив», — пише Роу про офіціантку.

Американець не уточнює, в якому київському ресторані сталася його пригода. Які ваші варіанти?

Автор: Едуард Андрющенко
Джерело фото: Галузевий державний архів СБУ

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter