У всьому винні «роботи неоліту»: майнова нерівність виникла через кастрованих биків

Відкриття вчених поставило під сумнів давно усталене твердження про те, що майнова нерівність серед людей виникла майже одночасно з переходом від полювання-збиральництва до сільського господарства. Виявляється, не аграрне виробництво саме по собі стало причиною нерівності. Проте зміна характеру землеробства додала цінності землі, та забрала її у людської праці. WAS пояснює, як таке могло статися.

В новому дослідженні, опублікованому в журналі Antiquity, група вчених прослідкувала раптовий сплеск майнової нерівності. На всій території Євразії серед різних аграрних спільнот вона починає активно проявлятися лише 6 тисяч років тому. Співставивши різні дані, дослідники дійшли висновку, що економічні початки нерівності пов’язані з такою інновацією як використання плуга, що тягнуть воли.

Саме використання волів для орання землі стало технологією економії сил, що призвела до відокремлення багатства від праці — аналогічне відокремлення є ключовим і для сучасної майнової нерівності. «Плуги, що їх тягнуть воли, були роботами епохи пізнього неоліту. Ефект був такий самий, як сьогодні, коли відбувається зростання економічної нерівності між тими, хто володіє роботами, й тими, чию роботу вони починають виконувати», — розповідає один з авторів дослідження економіст Інституту Санта-Фе Семюел Боулз.

Вчені проаналізували дані 150 археологічних розкопів, дійшовши висновку про різке збільшення нерівності приблизно 4 тисячі років до нашої ери — через кілька тисячоліть після появи сільського господарства. Другим важливим відкриттям є те, що нерівність тисячі років залишалася на дуже низькому рівні:

«Звичний історичний сюжет — про те, що аграрні спільноти одразу ставали більш нерівними — більше не працює, бо ми бачили, що деякі спільноти, які засвоїли сільське господарство, були дуже егалітарними протягом тисяч років», — зазначає співавтор дослідження економіст міланського Університету Бокконі Маттія Фокезато.

Воли, що тягнуть плуг, Індія. Фото: sarangib / pixabay.com

До 4 тисячоліття до н. е. люди Близькоого Сходу та Європи обробляли невеликі клаптики землі. Робота була переважно ручною з використанням мотик, в деяких випадках — за допомогою неспеціалізованої худоби — старих молочних корів. Але потім деякі землероби зуміли накопичити достатню кількість ресурсів, щоб прогодувати кастрованих тяглових биків — волів. Одна людина з парою волів може обробляти в 10 разів більше землі, ніж землероб з мотикою. Таким чином ці господарі змогли обробляти надалі значно більшу кількість землі.

Вже до 2 тисячоліття до н. е. багато полів були гігантських розмірів, а суспільства були сильно поділеними на багатих землевласників і малоземельних чи безземельних людей. Поки ключовим фактором для виробництва була робоча сила, нерівність мала обмежений характер — сім’ї не сильно відрізнялися тим, скільки робочої сили вони могли використовувати на сільськогосподарських роботах. Але коли ключовим фактором стала земля, то розбіжності між сім’ями розширилися — земля та інше матеріальне багатство могли накопичуватися й передаватися у спадок. Насильством, важкою працею чи просто через щасливу випадковість деякі сім’ї стали неймовірно багатими. Саме так виникла радикальна нерівність.

Вчені зазначають, що спільноти з найбільш вираженою нерівністю в історії зазвичай були більш крихкими й вразливими до політичних потрясінь чи змін клімату. З тих стародавніх часів тенденція до постійного збільшення майнової нерівності існує постійно. Але особливо яскраво вона проявляється в суспільстві з постійним технологічним розвиток — кожна нова «проривна» технологія здатна поглиблювати майнову нерівність. Без ефективних механізмів перерозподілу вона буде зростати, створюючи небезпеку для людського суспільства.

Далі читайте про те, як люди вже тисячоліттями нищать природу.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter