178

Міністр внутрішніх справ Російській імперії Петро Валуєв був серед тих людей, які гальмували український національний рух і зрештою відкинули одержання Україною незалежності до кінця 20 сторіччя.

30 липня 1863 року цензурним комітетам розіслали таємне розпорядження міністра, підготовлене на основі рекомендацій київського генерал-губернатора. Так званий Валуєвський циркуляр забороняв друк навчальних, наукових, релігійних книжок українською мовою:

«Давно уже идут споры в нашей печати о возможности существования самостоятельной малороссийской литературы. Поводом к этим спорам служили произведения некоторых писателей, отличавшихся более или менее замечательным талантом или своею оригинальностью. В последнее время вопрос о малороссийской литературе получил иной характер вследствие обстоятельств чисто политических, не имеющих никакого отношения к интересам собственно литературным. Прежние произведения на малороссийском языке имели в виду лишь образованные классы Южной России, ныне же приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п. В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии. (Повний текст)».

За перші сім років дії Валуєвського циркуляра в Російській імперії були надруковані 23 українські книги — як за один рік до нього.

1876 року Емський указ Олександра II поширить заборону на вистави і ввезення українських книжок. Художні твори можна було видавати лише з використанням «общерусской орфографии» і після розгляду цензорами.

Всі історії (168)