Чотири дні Шулявської народної республіки

У січні 1905 року відбулася «Кривава неділя» — війська розстріляли мирну ходу робітників у Петербурзі. У відповідь Російська імперія вибухнула протестами і бунтами. Ситуація постійно загострювалася, і на жовтень був запланований загальний політичний страйк. У Києві перестали працювати залізничники, зупинилися деякі фабрики, студенти університету та політехнічного інституту замість лекцій пішли на мітинги.

Влада відповіла військовим станом і передала управління Києвом генералу Івану Карассу. Коли активісти захопили приміщення Міської думи, і люди попрямували на Думську площу (тепер це Майдан), солдати відкрили вогонь.

Щоб уникнути арешту, Київська Рада робітничих депутатів перебирається в промзону на околиці міста, куди неохоче навідувалася поліція. Шулявка початку 20 століття — це пролетарський район навколо чавуноливарних і механічних заводів. Найбільшим виробництвом володіли швейцарець Яків Гретер і чех Йосип Криванек — це майбутній «Більшовик».

Зміна на заводах Шулявки могла тривати до 14–15 годин при середній зарплатні робітника 35 рублів на місяць (лакей отримував 8, штабс-капітан армії — 90, учитель гімназії — 80–100). Орендувати окреме житло могли лише деякі високооплачувані фахівці. Більшість жили в бараках, які утримувалися роботодавцями.

«Шановні панове! Чи знаєте ви, що таке Шулявка? З усіх даних — ні. А тому дозвольте вам доповісти, що це перенаселене передмістя Києва, смердюче й антисанітарне, де на вулицях навіть у добру погоду тхнуть сморідні калюжі, а протягом усього дня проїжджає асенізаційна гурба»,  писав анонім у міську газету.

11 грудня, після вуличних боїв у Москві, на знак підтримки повсталих застрайкували 6 тисяч київських робітників. Наступного дня Рада робітничих депутатів проголосила Шулявку пролетарською республікою і висунула вимоги: скасувати монархію, дати свободу слова і зібрань, амністувати політв’язнів, платити пенсії, поліпшити умови праці.

Обговорювати умови ніхто не став. Вночі 16 грудня начальник штабу Київського військового округу генерал Сухомлинов організував у «республіці» масштабну облаву за участю кількох тисяч поліцейських, солдатів, козаків. Дружинники з револьверами захистити Шулявку не могли і опору не чинили. Кровопролиття не сталося, але відбулись обшуки і 78 арештів.

Незабаром Київ повернеться до колишнього життя. Робітники захоплять владу в місті тільки 1918 року.

Фото: Кияни протестують проти царського Маніфесту про вдосконалення державного порядку перед Міською думою, 17 січня 1905 року. Репродукція фотографії, Київський кіно- і фотоархів.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter