112

16 березня 1669 року, гетьман Дем’ян Ігнатович, пізніше прозваний Многогрішним, підписав з московським урядом договір про розподіл прав і обов’язків — Глухівські статті.

Після смерті Богдана Хмельницького українськими землями керували два гетьмани, по одному на кожен з берегів Дніпра. Об’єднати країну в 1668 році спробував правобережний гетьман Петро Дорошенко, але втратив підтримку козаків і повернувся до себе в Чигирин. За головного на Лівобережжі Дорошенко лишив «наказного гетьмана» Дем’яна Ігнатовича.

Ігнатович швидко схилив коліно перед царем Олексієм Михайловичем. Наступним кроком було підписання нового договору з Москвою — складені Хмельницьким статті 1654 роки втратили актуальність.

Царя на переговорах в Глухові представляв воєвода Григорій Ромодановський. Обговорення йшло три дні. Многогрішний погодився на скорочення козацького реєстру і припинення власних міжнародних відносин, але відстояв право самостійно збирати податки і зарплатню для старшини (повний текст).

У порівнянні зі статтями Хмельницького, в угоді 1669 року поменшало оплачуваних адміністративних посад (прибрали суддів, полкових писарів), але побільшало козацьких чинів.

Закріплювалися такі щорічні виплати з царської скарбниці:

  • гетьману — 1000 золотих червінців в рік (≈ 37 кілограмів срібла);
  • військовому писарю і генеральному обозному — по 1000 злотих (≈ 6 кг срібла);
  • полковникам — по 100 єфимків (≈ 3 кг срібла);
  • осавулам — по 200 злотих (≈ 1,2 кг срібла);
  • гетьманському бунчужному і полковим сотникам — по 100 злотих (≈ 0,6 кг срібла);
  • реєстровим козакам — по 30 злотих (≈ 0,18 кг срібла).

За три роки козацька старшина організувала заколот. Дем’яна Многогрішного звинуватили у змові з Дорошенком і Османською імперією, доправили до Москви, а потім заслали до Сибіру.

Всі історії (164)