Справа Ганса Кратца
25 червня 1941 року пілот люфтваффе Ганс Кратц був ворогом радянського народу, а через чотири дні став другом і майже героєм. Як йому це вдалося?
25 червня дев’ять «Юнкерсів» бомбили аеродром під Києвом. Дванадцять радянських літаків були знищені на землі, п’ятнадцять пошкоджені. Винищувачі підбили дві машини. Одна дотягла до частини, другій довелося сісти на поле біля села Глібівка. Колгоспники захопили екіпаж і передали куди слід. Зберігся протокол допиту льотчика Кратца Ганса Георгійовича.
24-річний сержант, син власника шапкової майстерні, пішов до армії добровольцем. Брав участь у бомбардуваннях міст Англії, вилітав топити пароплави в Атлантичному океані. У червні 1941-го бомбардувальну ескадру перевели до Любліна. Бомбив Луцьк — 2 рази, Рівне — 1 раз, Бердичів — 1 раз, Київ — 1 раз.
«Настрій солдатів німецької армії хороший. Годують солдатів добре, отримують їжу тричі на день, за кожен політ солдати мають окремий пайок. Солдати в бій ідуть охоче… Причини початку війни Німеччини з СРСР нам не оголосили, а просто зачитали наказ Гітлера про виступ проти СРСР, і все виконали наказ», — доповідав Ганс Кратц.
Вже 29 червня 1941 року газети «Правда» і «Красная звезда» опублікували відкритий лист екіпажу Кратца до співвітчизників: «Брати-льотчики й солдати, робіть як ми. Полиште вбивцю Гітлера і переходьте сюди, до Росії». За версією радянських газет, бомбардувальник не збивали, а пілоти посадили літак, щоб здатися Червоній армії. Ця ж історія повторювалася в листівках німецькою мовою, які радянські літаки намагалися розкидати над позиціями вермахту.
Подальша доля чотирьох льотчиків невідома.
Фото: Галузевий державний архів СБУ. Вирізка з газети «Красная звезда», 29 червня 1941 року. Газета «Советская Белоруссия» / sb.by. Центр досліджень визвольного руху.
