284

Китай чекав на цей момент понад сто років — його молоді дипломати нагинають спорохнілий західний світ. У травні 2018-го КНР і США домовилися, що жодних додаткових мит на китайські товари Америка вводити не буде, зате продовжить багатомільярдні закупівлі у стрімко зростаючого конкурента.

У китайських соцмережах з тріумфом шерять колаж з фотографій — перемовини 2018 і 1901 років. Тоді розклад сил був протилежним, і бадьорі представники Заходу вибивали пил з сивочолих чиновників імперії Цін.

У 19 столітті Китай був привабливою територією для експансії. Захід був прогресивніше, сильніше, нахабніше. Китай передавав чужинцям території й контроль над своєю економікою, християнські місіонери паплюжили місцеві традиції.

Терпець пересічних китайців урвався 1898 року. Їхетуані («загони гармонії й справедливості») почали формуватися на півночі країни та знаходили все більше однодумців в інших регіонах. Повсталі практикували кулачні бої на кшталт боксу. Білі прозвали їх «боксерами».

Уряд Цінської імперії спершу не помічав бунтівників, потім намагався боротися з ними, потім підтримав. Іноземців вбивали, будинки та християнські храми палили. Війська коаліції західних країн (Велика Британія, Франція, Німеччина, Австро-Угорщина, Італія США, Японія, Російська імперія) використали це як привід для вторгнення.

Їхетуані та війська династії Цін були набагато слабкішими. Коаліція нав’язала китайському уряду принизливий Боксерський протокол. Китай зобов’язався вибачитися за вбивства дипломатів, стратити лідерів повстанців, сплатити контрибуцію, протягом двох років не закуповувати зброю і боєприпаси, пестити іноземців і плекати їхні війська на території своєї країни. Це була окупація.

Фото: Congressman Bill Pascrell, Jr. / Giles Family Albums / The Australian National University Library

Всі історії (168)