38661

Страта Яна Гуса: полум'я, що охопило всю Центральну Європу

6 липня 1415 року було спалено Яна Гуса — чеського проповідника і церковного реформатора, ректора Празького університету. Після цієї страти почалися Гуситські війни, що тривали півтора десятиліття: чеські повстанці розбили безліч європейських армій, пустивши кров лицарства з усього континенту.

Гус був одним із перших в континентальній Європі послідовників ідей англійця Джона Вікліфа — передвісника Реформації, який боровся проти зловживань Римської курії. Празький університет і Оксфорд були пов’язані завдяки шлюбу чеської принцеси Анни з англійським королем Річардом II. Викладачі та студенти їздили в Англію для навчання та участі в диспутах. На теологічному факультеті поширювалися праці Вікліфа і проповіді Гуса: проти вчення про індульгенції, про обмеження світської влади Церкви і неприпустимість грошолюбства з боку її служителів.

Для Чехії, де клірики володіли третиною землі, такі проповіді були дуже актуальними. Слова про те, що Ян Гус — курка, що несе золоті яйця, приписуються самому чеському королю Вацлаву. На початку 15 століття Чехія була багатою країною — найбільші в Європі срібні рудники, процвітаючі торгівля і ремісництво. Але вільних земель вже не було. Їх можна було відібрати — або в церковників, або в феодалів. Тільки архієпископу празькому належали 900 сіл. Клір збирав «папську десятину» з церковних земель. Церковні посади на «хлібних місцях» просто продавалися.

Проповідуючи вчення про чистилище, церковники продавали індульгенції та заупокійні меси. Ці кошти папи направляли на цілком земні справи — війну проти короля Неаполя або Північні хрестові походи. Крім того кожен рік від Римської курії прибували клірики, які торгували «святими» товарами — трісками Гробу Господнього, жмутом волосся святого Христофора, свічками з Палестини. Золото йшло в Рим, а не осідало у світської влади.

Папи випускають булли проти Яна Гуса — забороняються його проповіді, спалюються книги. 1412 року реформатор разом зі своїм учнем Ієронімом Празьким організовує студентську акцію проти індульгенцій і благословення воєн Папою Римським. Гуса відлучають від церкви, трьом студентам рубають голови. За порадою короля Вацлава, проповідник їде в замок Краковець — місцева шляхта там не підкорялася папським постановами.

1414-го Гуса запрошують на собор у Констанці, де клір намагався залагодити Західну схизму. До цього часу у католиків було одразу троє пап — в Римі, Авіньйоні та Пізі. Король Німеччини Сигізмунд дає Яну охоронну грамоту, але, після прибуття, реформатора відправляють до в’язниці. Після шести місяців арешту, Гуса позбавляють сану і спалюють живцем як грішника, останки кидають у Рейн.

Собор у Констанці з Яном Гусом, картина Вацлава Брожика. Джерело: ArtMuseum.cz

На той час соратники Гуса вже активно проповідують по всій Чехії. Вони заперечують світську владу Церкви, причащають всіх бажаючих хлібом і вином прямо в полі й складають Біблію чеською мовою. 30 липня 1419 року, після затримання в Празі декількох проповідників, спалахує заколот. Відбувається Празька дефенестрація — багатотисячний натовп викидає з вікон бургомістра, суддю і кількох членів міської ради, забиваючи їх на смерть. Радикальні гусити підпалюють церкви, монастирі, вбивають ченців і священників. Конфіскації церковних земель і літургії чеською мовою викликають жорстку реакцію папи: накладення інтердикту на Прагу й оголошення хрестового походу. Король Вацлав помирає від серцевого нападу, і релігійна війна обтяжується боротьбою за корону Чехії.

Війна триває 15 років — гусити відіб’ють п’ять хрестових походів німецьких і угорських лицарів, австрійських цеховиків, німецького ополчення. Вони борються в пішому строю — ціпами, списами й гаківницями, — розстрілюють важку кавалерію з вагенбургів. Їм вдасться двічі розорити Сілезію, Баварію і навіть осадили Відень. Поляки активно постачали чеських повстанців порохом, припасами та кіньми. Великий князь литовський Вітовт відправив контингент на допомогу, в якому билися русини — найвідомішим був Федір Данилович, князь Острозький.

Попри поразку гуситів через криваву громадянську війну між поміркованим і радикальним крилом у битві під Ліпанами, їхні ідеї дали поштовх Великій Селянській війні в Німеччині та підірвали владу Католицької церкви в Європі. Польсько-литовський союз став домінуючою силою в розореному війною Центральноєвропейському регіоні.

Свою традицію ведуть від гуситів три існуючі нині християнські деномінації: Чехословацька гуситська церква, Моравська церква і Чеські брати. Перша відокремилася 1920 року від римо-католиків як національна церква чехів, дві інші — старіші — ведуть свою історію ще від соратника Гуса Петра Хельчицького.

ДАЛІ ЧИТАЙТЕ ПРО НАЙБЕЗГЛУЗДІШУ БІЙНЮ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

На обкладинці: Спалення єретика (Спалення Яна Гуса), картина Стефано ді Джованні. Джерело: National Gallery of Victoria

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter