9496

Летальні фекалії: сумна доля гігантських лінивців

Дано: збережені в бітумі викопні рештки двох десятків гігантських лінивців.

Знайти: якими були обставини смерті й що вони говорять про вимерлий вид?

Розв’язання цієї непростої задачі, запропоноване науковцями, коротко роз’яснює WAS.

Коли дослідники з Північної та Південної Америк знайшли збережені в бітумі на еквадорському півострові Санта Елена кістки 22 гігантських наземних лінивців, то спочатку вирішили, що тварини загинули, втрапивши до смоляної ями. Палеонтологам добре відомі такі природні пастки, в яких періодично опиняються навіть великі тварини — липкий бітум не дає нещасним вибратися, а потім чудово зберігає їхні рештки. Однак тут все виявилося набагато цікавіше. Про цей випадок оповідається в статті команди науковців для журналу Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology.

Вимерлі гігантські лінивці, які блукали просторами Америки, вміли досить вправно пересуватися на задніх лапах. Фото з Національного музею природознавства при Смітсонівській установі. Джерело: Ryan Somma / Wikimedia Commons / CC BY-SA 2.0

У місцевості під назвою Танке Лома вчені розкопали 575 кісток Eremotherium laurillardi 15 дорослих і 7 незрілих особин, двоє з яких були новонародженими чи навіть плодами. Всі знахідки лежали в одному шарі, отже тварини загинули майже одночасно. За оцінками палеонтологів, це трапилося близько 18–23 тисяч років тому — наприкінці плейстоцену.

Однак дослідники побачили, що бітум лише покриває рештки тварин, а не проходить весь шар зі скам’янілостями. Тож смола просочилася в цю місцину вже після смерті звірів. Лінивці розміром із невеликого мастодонта померли з якоїсь іншої причини.

Еремотерій був одним із найбільших лінивців, які будь-коли існували на Землі. Зображення: prehistoric-wildlife.com

Осадова порода, в якій лежали рештки, свідчила, що колись довкола тут була болотиста місцевість. Втім, окрім невеликої кількості черепашок, вченим не вдалося знайти слідів водних організмів. Що ж це було за місце і чому тут загинули лінивці?

Відповідь на питання підказали рослинні рештки — гілки, листя, колючки. Їх було багато і всі вони були достатньо мілко подрібнені. Вчені зрозуміли: це схоже на пережовані та не повністю перетравлені фрагменти їжі гігантських лінивців. Тварини були буквально оточеними купами власних фекалій. Таке в природі вже траплялося.

У 1970-х роках під час спостережень за гіпопотамами в Національному парку Селус люди стали свідками масової загибелі тварин. Під час сухого сезону близько 140 бегемотів скупчилися біля заповненої водою улоговини — вилежувалися в ній і пили звідти. Але води ставало все менше, а лайна все більше. В забрудненій воді розмножилися хвороботворні мікроорганізми — тварини почали труїтися і вмирати. Через тиждень, коли закінчився посушливий період, в живих залишилося лише 40 гіпопотамів, відзначають автори статті.

Вчені переконані, що подібне сталося близько 20 тисяч років тому й з викопними лінивцями.

Еремотерій перекладається з грецької як «одиночний звір». Однак завдяки знахідкам у Танке Лома науковці переконалися, що ці гіганти були соціальними тваринами — жили в групах, і також їм була властива батьківська поведінка.

Читайте далі, куди поділася китайська мегафауна.

Автор: Олексій Петюх, науковий журналіст

На обкладинці: Скелет еремотерія в Природознавчому музеї Північної Кароліни. Фото: Qualiesin / Wikimedia Commons / CC BY-SA 4.0

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter