Червоний Big Bang. Як три євреї посварили болгарських комуністів з українськими

8 грудня 1920 року о 14:30 Бухарест здригнувся від потужного вибуху — спрацювала бомба, закладена в будівлі Сенату Румунії агентами українських комуністів. Що це була за спецоперація і чому вона навіки посварила болгарську й українську комуністичні партії, розповідає WAS.

«У момент, коли президент Сенату мав зайняти своє крісло, пролунав страшний гуркіт, від якого задвигтіли стіни, повилітали шибки у вікнах і поперекидалися столи. Присутніх охопила паніка, лунали крики і благання про допомогу; два сенатори лежали в калюжах з власної крові… десятки непритомних… охоронець не дозволяв нікому залишити приміщення». Газета Adevărul, 9 грудня 1920 року.

Жертвами стали міністр юстиції та два сенатори. Президент сенату, ще один міністр і кілька сенаторів отримали поранення. Кількість загиблих могла бути значно більшою, але до чеснот румунських сенаторів не входила пунктуальність — багато хто не прийшов на роботу вчасно.

Приміщення сенату
Уламки вибухового пристрою
Макет вибухового пристрою

Розслідування румунських правоохоронців виявило, що 7 грудня група змовників сховала за шторою біля президії Сенату саморобний вибуховий пристрій, виготовлений зі снаряду німецької гаубиці. Головною мішенню терористів був румунський поет та ультраправий політик Октавіан Ґоґа, який тоді мав виступати з трибуни, але в останній момент поступився чергою одному із сенаторів.

Організаторами теракту були три комуністи єврейського походження: Макс Гольдштейн, Саул Осіас і Леон Ліхтблау. В лютому 1921-го Ліхтблау та Гольдштейн раптом з’явилися в Харкові. У цьому не було нічого дивного: вони були співробітниками таємного Закордонного відділу ЦК КП(б)У — Закордоту. Його завданням було всіма правдами і неправдами нести комунізм сусідам УСРР. Закордот зрежисував вибух у Сенаті — сподівалися, що він стане пусковим гачком для антиурядових виступів. Але не судилося.

Макс Гольдштейн
Саул Осіас
Леон Ліхтблау

Болгарський скандал

Навесні 1921 року Закордот направив Гольдштейна до болгарської Варни. Звідти він мав таємно знову потрапити до Румунії, щоб продовжити підривну діяльність. Прибувши до Варни, Гольдштейн та два його напарники поводилися так зухвало, що їх майже одразу взяли болгарські правоохоронці. З болгарської в’язниці Гольдштейну вдалося втекти — повернувся до Одеси, звідки знову вирушив до Болгарії. Але там його вдруге заарештували, виявивши при обшуку багато грошей і вибухівки.

Звістка про те, що причетних до вибухів у Бухаресті терористів Закордот направив до Болгарії, розлютила очільника місцевої компартії. Болгарські комуністи цінували своє легальне становище та самостійність і не бажали у себе «червоних» вибухів й інших провокацій. Тому секретар Комуністичної партії Болгарії Васил Коларов особисто написав ЦК КП(б)У.

Він виступив категорично проти будь-якої активності Закордоту на болгарських теренах. Коларов пригадав секретній службі українських більшовиків деякі інші витівки диверсантів з УСРР в Румунії — підпали, напади на адміністративні будівлі, кілька терактів. Таку діяльність Коларов охрестив «весьма пакостной» для комуністичного руху Болгарії. В наступному листі він додав, що Закордот діє халатно, не дотримуючись правил конспірації, його співробітники ненадійні, а тому від їхньої непрофесійної роботи більше шкоди.

Раніше в ЦК КП(б)У були грандіозні амбіції щодо Балкан: харківські більшовики сподівалися налагодити співпрацю з багатою Комуністичною партією Болгарії і через неї впливати на весь балканський комуністичний рух. Однак різкі листи Коларова позбавили їх будь-яких шансів втілити свої мрії в життя.

Що було далі

  • У травні 1921 року за звинуваченням в організації вибуху в Сенаті було заарештовано 271 члена нещодавно створеної Комуністичної партії Румунії.
  • У листопаді 1921-го невгамовного Гольдштейна затримали на румунсько-радянському кордоні на Дністрі. У нього виявили 15 кг вибухівки. Румуни посадили «червоного» терориста до в’язниці, де він і помер 1926 року.
  • 1923 року болгарські комуністи вийшли з зони комфорту та організувавши Вересневе повстання. Його було розгромлено, 1924 року в Болгарії заборонили діяльність комуністичної партії. Того ж року в Румунії ухвалили закон Мірзеску, який запровадив кримінальну відповідальність за симпатії до компартії.

Авторка: Ольга Гісем

Читайте далі про те, як Закордот допомагав українським націоналістам.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter