Угода Вайтанги

6 лютого 1840 року представники британської корони та вожді племен Північного острова підписали Угоду Вайтанги.

Корінні жителі передали королеві Вікторії суверенітет над країною. Натомість отримали статус британських підданих, гарантії права власності на свою землю, житло та інше майно.

Угоду порушували обидві сторони. Маорі по-своєму розуміли текст, бо не мали в мові точних відповідностей термінам «суверенітет» і «власність». А британці, як всі імперці, право часто підміняли правом сильного.

Проте документ дозволив маорі вижити і передати нащадкам великі території Нової Зеландії. З 1990-х років вони також домоглися в суді компенсацій загальною сумою понад $660 мільйонів за позовами про порушення угоди.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter