76

Гаряча тема останніх днів — Архієрейський собор Російської православної церкви і той особливий статус, який на ньому нібито отримала Українська православна церква Московського патріархату.

WAS нагадує, чому найбільша за кількістю парафій церква України підпорядковується Росії.

З часів хрещення за візантійським обрядом у 988 році Русь перебувала під церковною юрисдикцією Константинопольського патріархату. Голова місцевої церкви носив титул Митрополита Київського і всієї Русі та мав резиденцію у Києві.

1240 року монголи взяли Київ. 1299 року митрополит переїжджає із занепалого міста до Владимира, а ще за 25 років — у Москву. В цей час Київська митрополія зберігає свою назву і підпорядкування Константинополю.

У 17 столітті все змінюється, коли Богдану Хмельницькому знадобилася підтримка в боротьбі за автономію українських земель від Речі Посполитої. Богдан обирає братів за православною вірою та йде під заступництво московського царя. 1654 року відбулася Переяславська рада, яка затвердила об’єднання Війська Запорізького і Московської держави.

1659 року гетьман Юрій Хмельницький, син Богдана, підписує з Москвою нову угоду. В одному з пунктів йдеться про церкву: «А митрополиту Київському, як й іншим духовним [особам] Малої Росії, бути під благословенням Святійшого Патріарха Московського». Реалізувати це вдалося 1686 року. Тоді московська делегація домовилася в Константинополі про передачу Київської митрополії під свою юрисдикцію.

Тепер патріарх УПЦ МП Онуфрій, побоюючись санкцій з боку української влади щодо формально неукраїнської церкви, попросив на Архієрейському соборі РПЦ уточнити її статус. У статут Московської патріархії внесли косметичні правки. Найпомітніша — перенесення юридичної адреси УПЦ МП до Києва. Однак за Москвою зберігся контроль над призначенням митрополита і єпископів. Тобто автономія української церкви від РПЦ лишилася дуже обмеженою.

Всі історії (166)