3212

Венеційська республіка проти геїв

У 15 столітті Найсвітліша Венеційська республіка визнала гомосексуалізм важливою проблемою. По-перше, геїв в місті стало більше — Флоренція поширювала ренесансну моду всією Італією. По-друге, після епідемії чуми венецанці стали навсправжки боятися божих репресій за гріхи. По-третє, відчувалися проблеми з відтворенням населення, тому засуджувався навіть анальний секс з дружиною.

Розслідування та покарання содомії передали від Нічної поліції до могутньої Раді десяти, яка відала внутрішньою безпекою та зовнішньою розвідкою.

І ось які заходи були вжиті.

  • Активних гомосексуалів спалювали на площі. Відбулося кілька сотень публічних страт.
  • Пасивні гомосексуали вважалися в певному сенсі жертвами й, співпрацюючи зі слідством, могли пом’якшити покарання  отримати батогів чи втратити ніс.
  • Двоє слідчих в кожному приході виявляли підозрюваних у збоченнях. За точні доноси щедро нагороджували.
  • Лікарі й цирульники, які виконували їхню роль, мали повідомляти владу про кожне звернення до них щодо травмованого ануса. Кожне розслідувалося.
  • Школи гімнастики, пластики й музики мали працювати лише в людних центральних районах, закриватися з настанням темряви, не мати кімнат для індивідуальних занять.
  • Цукерням, які вважалися популярним місцем зустрічей геїв, рекомендували обслуговування в форматі фаст-фуду: з’їв і відразу вийшов.
  • Ченцям жебручих орденів заборонили публічне оголення.
  • Усе венеційські кораблі були визнані територією Республіки, тож гомосексуальний секс у морі карався так само суворо, як на суші.

А ось якими були результати.

  • Взагалі не допомогло.

На обкладинці — скульптурна група «Дедал і Ікар», створена Антоніо Канова для венеційського патриція Пізано. Згідно з міфом, вони були батьком і сином. Фото: Ethan Doyle White / CC BY-SA 4.0

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter