117

У громадянській війні в Сирії загинули вже близько 500 тисяч людей, понад 11 мільйонів стали біженцями. А все почалося з одного шкільного графіті.

Лютий 2011 року. У розпалі Арабська весна, повстання проти авторитарних правителів захлеснули десяток країн. У Сирії ще більш-менш тихо, але напруга зростає. «Твоя черга, докторе», — виводить балончиком 14-річний Наїф Абазід під вікнами директора школи в сирійському обласному центрі Дар’а. Навколо сміється компанія його друзів.

Президент Башар Асад — колишній офтальмолог. Політичною поліцією в Дар’і керує його двоюрідний брат Атеф Наджиб. Заарештовані 23 хлопці віком 10–15 років. З них вибивають свідчення. Підвішують до стелі, запихають в покришку і катають коридором, б’ють струмом.

Наджиб почуває себе впевнено. Сім’я Асадів керує Сирією вже понад 40 років. Батькам заарештованих він відповідає: «Забудьте про дітей. Заведіть нових. Якщо у ваших дружин не виходить, приводьте їх, ми допоможемо».

Сотні жителів Дар’я після п’ятничної молитви виходять на вулиці з вимогами звільнити хлопчиків. Поліція діє жорстко: кілька людей загинули, чимало поранених. На похорон приходять уже тисячі. Вимагають звільнити школярів, покарати поліцейських, провести реформи, почати боротьбу з корупцією і скасувати чинний в Сирії вже 48 років надзвичайний стан.

Школярів відпускають. Наприкінці квітня 2011 року Асад навіть скасовує надзвичайний стан. Але вже пізно. Локальні протести переростають у загальнонаціональні. Дії силовиків провокують початок громадянської війни.

Автор графіті Наїф Абазід дістався Австрії. Частина його шкільних приятелів загинула, частина тепер також живе в Європі. За кілька років в інтерв’ю The Times Наїф назвав свій вчинок дитячою дурістю.

Всі історії (168)