20533

Як Бендера трьох поляків з Освенцима врятував — свідчення втікача

Навесні 1942 року в’язень Освенцима Казімеж Пеховський дізнався, що його друг Євген Бендера потрапив у список на страту. Автомеханіка родом з Чорткова більше не рятувала престижна табірна професія — його планували відправити в газову камеру. Українець вмирати не збирався і запропонував поляку бігти.

Пеховского затримали 1939 року при спробі перетнути кордон з Угорщиною та відправили в Освенцим одним з перших. У таборі він був старожилом і знав всі кути. План Бендери звучав відчайдушно: вкрасти зброю та форму СС зі складу та виїхати на викраденому автомобілі. Неймовірно, але поляк придумав, як все влаштувати. Щоб вдати команду для буксирування воза і під цим приводом потрапити на склад, він запропонував бігти ветерану Станіславу Густаву Ястеру та священику Юзефу Лемпарту.

Діяти почали під вечір суботи 20 червня 1942 року, коли есесівці вже поспішали по домівках і втратили пильність. Чотирьох в’язнів з возом сміття пропустили на складську територію. Бендера відправився в гараж, інші через вугільну комору проникли в сховище зброї та амуніції. Пеховський відповідав за спілкування з охороною, тому взяв офіцерську форму, його соратники наділи мундири рядових.

Переодягнені поляки вийшли зі складу, де вже їх чекав Бендера на службовому седані Steyr 220 гауптштурмфюрера Кройцмана. З викраденням проблем не виникло — автомеханіка часто просили перевірити автомобіль у русі. Бендера теж переодягнувся в есесівця, Пеховський сів на переднє пасажирське місце. Через табір машина проїхала без проблем, але попереду головна перешкода — КПП.

Перед тим, як відкрити шлагбаум, охоронець повинен був перевірити документи. Але документів у втікачів не було.

«Я подумав, що це кінець. Подумки попрощався з мамою. І тут мене як тріснуть по спині ззаду! Чую шипіння Юзефа: „Казік! Зроби що-небудь!“ Це привело мене до тями. Відкриваю дверцята праворуч і наказую:: „Прокидайтеся, п*д*ри! Відкривайте шлагбаум, або я вам зараз покажу!“ Охоронець підскочив, шлагбаум піднявся вгору. Генек [Євген] включив першу передачу, і ми поїхали вперед», — згадував Пеховський

Від’їхавши 60 кілометрів від табору, втікачі кинули машину та розійшлися в різні сторони, аби їх складніше було зловити.

Що було далі:

  • Після розслідування втечі охоронці Освенцима отримали догану. Капо, який чергував в той день, заморили голодом.
  • Пеховський дістався до України, підробив документи й працював у колгоспі. Пізніше повернувся до Польщі, де приєднався до Армії Крайової, за що після війни відсидів 7 років у таборах. Після звільнення працював інженером, багато подорожував світом. Помер 2017 року.
  • Бендера після війни повернувся до дружини й сина в Пшедбуж. Після розлучення переїхав до Варшави. Помер 1988 року.
  • За втечу сина було страчено мати священика Лемпарта. Після війни він відрікся від сану та завів сім’ю. 1971 року загинув під колесами автобуса.
  • Ястер приєднався до Армії Крайової, надавши звіт про події в таборі. 1943 року був звинувачений в роботі на гестапо і страчений.

Дізнайтеся далі, як подолати Берлінську стіну.

У колажі використані табірна фотографія Казімежа Пеховського і седан Steyer 220.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter