6687

Канібалізм не по приколу — наука виправдала неандертальців

З позаминулого сторіччя археологи підозрювали, що неандертальці їли один одного. Неспростовний доказ знайшли наприкінці 1990-х років у печері Мула-Герсі на півдні Франції. Скелети палеоантропів — чотирьох дітей, старого чоловіка і жінки — були розчленовані. На кістках лишилися сліди кам’яних інструментів та людських зубів.

Чому неандертальці вдалися до канібалізму? Це був голод чи ритуал?

Дослідження, опубліковане в Journal of Archaeological Science у квітні 2019 року, пояснює бійню в Мула-Герсі кліматичними змінами. Печера була заселена між двома льодовиковими періодами, 128–114 тисяч років тому. Тоді середня температура атмосфери зросла на кілька градусів, що зашкодило звичному раціону.

На древніших археологічних стоянках поширені кістяки мамонтів, оленів, бізонів. Але 128 тисяч років тому потепління перетворило європейські степи на ліси. Великих травоїдних, що колись були головною здобиччю мисливців, значно поменшало. Ось чому в Мула-Герсі знайшли рештки змій, черепах, гризунів… і людей.

Готовність заради виживання з’їсти представника власного виду поєднує неандертальців з сучасними людьми. На відміну від ритуального, вимушений канібалізм траплявся серед людей усіх епох і культур. Згадайте хоча б Голодомор, блокаду Ленінграда та історію рейсу FAU 571.

Далі читайте, чому стародавні люди від поодиноких вбивств перейшли до війн.

На обкладинці: щелепа неандертальця з печери Арсі-сюр-Кюр, Франція. Фото Thilo Parg / CC BY-SA 4.0 / commons.wikimedia.org.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter