Тест Як подолати Берлінську стіну

Інго помер у воді від холодового шоку. Інгрід дивилася з іншого берега, як з води дістають її нареченого. Батькам Інго заборонили спілкуватися з нею.

У вересні 1961 року розпочалося примусове виселення мешканців прикордонних будинків на Бернауерштрассе. Щоб допомогти втікачам, з боку Західного Берліна натягнули сітки.

Фрау Зеглер стрибнула з 3-го поверху, сітка просіла, і жінка пошкодила спину. Стареньку привезли в найближчий госпіталь, де вона померла від серцевого нападу.

З 120 людей втекти вдалося лише 57. Агент держбезпеки НДР в компанії змовників здав владі розташування 145-метрового тунелю. Коли чергова група втікачів опускалася в тунель, до входу підійшли прикордонники. Почалася перестрілка.

Серед цивільних жертв не було, але загинув прикордонник Егон Шульц. На Сході його назвали героєм. Вже після возз’єднання Німеччини стало відомо, що куля перебіжчика тільки поранила Шульца в плече. Ще 10 куль він в метушні отримав від своїх товаришів по службі.

Місця, де стіна пройшла залізничними коліями, спочатку загородили металевими воротами. У грудні 1961-го метал почали замінювати бетоном.

Машиніст Гаррі Детерлінг вирішив не гаяти часу: посадив на поїзд дружину і дітей та на швидкості 50 км / год протаранив ворота. Детерлінги разом з кочегаром-співучасником побігли вглиб ФРН. Пасажири повернулися в НДР.

17 квітня 1963 року службовець Volkspolizei Вольфганг Енгельс викрав БТР зі стоянки та поїхав до стіни, пропонуючи перехожим берлінцям вирушити разом із ним на Захід. Охочих не знайшлося.

Після тарану передня частина броньовика опинилась на Заході, але люк все ще був на Сході. Вольфганг Енгельс вибрався з БТР і отримав поранення в руку й в спину.

Західнонімецькі прикордонники перетягнули його до себе. Енгельс вижив.

Нерінг вибрав для втечі один з головних КПП Берліна — «Чарлі» на Фрідріхштрассе. У формі та з табельною зброєю він взяв у заручники співробітника паспортного контролю. Неподалік від другої лінії укріплень, заручник відскочив від Нерінга, й по втікачеві почали стріляти прикордонники. Поліцейський помер в лікарні Східного Берліна.

1962 року матроси річкового катера напоїли шнапсом й замкнули в каюті капітана з помічником. Потім вони взяли на борт ще з десяток близьких і попрямували до західного берега Шпрее.

По човнику стріляли з двох сторін, але всі вижили.

Вагнери будували літак два роки, прямо в себе вдома. Однак незадовго до вильоту брат дружини здав всіх міністерству державної безпеки НДР. Вагнеру дали 6 років в'язниці, а літак зберегли.

Вагнер сидів недовго: австрійські дипломати домовилися про переїзд всієї родини на Захід. Батько сімейства продовжив конструювати легкі літаки. Його моделі можна побачити в Німецькому музеї Мюнхена.

Мотодельтаплани пофарбували в зелений, на крилах намалювали червоні зірки — щоб здалеку вони здавалися радянськими літаками.

Хольгер забирав Егберта, Інго знімав визволення на відео. Все йшло за планом, брати возз'єднались.

1979 року відразу восьмеро людей прибули до Західного Берліна на повітряній кулі, але в березні 1989 року у інженера Вінфріда Фройденберга все пішло не так. Коли він з дружиною Сабіною наповнював поліетиленову оболонку газом, приїхала поліція. Полетів лише чоловік.

Розрахований на двох аеростат, злетів на висоту 3–4 кілометри і через кілька годин Фройденберг зірвався. Він став останньою жертвою стіни. Уже в листопаді 1989 року між двома частинами Берліна відкрили вільний прохід.