Сексуально-промислова революція: чому жінки 19 століття частіше ходили «наліво»

Міцний шлюб вважається однією з характерних ознак «вікторіанської моралі», яка в 19 столітті поширювалася далеко за межі володінь самої королеви Вікторії. Але насправді з мораллю тих часів все було не так однозначно: Промислова революція в усій Європі почала сексуальний переворот.

Виявляється, люди 19 століття не були такими святенниками, як про них звикли думати. Принаймні, — не всі. Багато залежало від класової приналежності: якщо серед селян та аристократії шлюбні пута були міцними, то в містах вони помітно слабшали.

Міжнародна команда дослідників з’ясувала, наскільки поширеним за останні 500 років у Західній Європі було позапарне батьківство — випадки, коли батько дитини за документами не є біологічним батьком.

В своїй статті для журналу Current Biology вчені проаналізували ДНК 513 пар чоловіків із сучасних Бельгії та Нідерландів, які 500 років тому повинні були мати спільного предка по батьківській лінії, а отже — спільну Y-хромосому. Чоловіки успадковують її лише від батька, тому в цих парах Y-хромосоми мали збігатися. Однак, так було не завжди — тоді генетики встановлювали, коли саме з’являлися розбіжності.

За допомогою архівних документів вчені переконалися, що кожен спільний предок народився у шлюбі й був офіційно визнаний формальним батьком. Протягом більшої частини 500-річного відрізка рівень позапарного батьківства становив близько 1 % для селян і вищих класів, близько 2 % — для міських низів. Однак у 19 столітті відбувається різке зростання показників — рівень позапарного батьківства серед міської бідноти сягає 6 %.

Досі рівень позапарного батьківства понад 5 % вважався властивим лише для деяких племен Південної Америки й Африки, серед яких полігамія була частиною культури. Такі результати здивували навіть самих дослідників.

«Ми цього не очікували! Ми очікували більше [випадків позапарного батьківства] в аристократичних сім’ях, особливо, тому що подружня зрада так часто змальовується у 17 столітті в літературі та п’єсах. Але з огляду на наші результати, виходить, що все було не так», — розповів один з авторів дослідження Маартен Лармусо з Левенського університету.

Що ж призвело до такого буму подружньої невірності? Вчені вказують на Промислову революцію.

З появою великих промислових підприємств зростає кількість міського населення — люди їдуть до міст у пошуках роботи. Однак у місті особистий простір — це розкіш, доступна лише заможним. Бідні робітники жили в маленьких приміщеннях поруч із сусідами, іноді — взагалі в бараках. У таких умовах «вікторіанська мораль» не мала шансів.

«У цьому багнищі, званому житлом, було сім кімнат. В шести з них варило, їло, спало й працювало понад двадцятеро чоловік обох статей і різного віку. Розмір кімнат пересічно вісім на вісім-дев'ять футів. Ми зайшли до сьомої кімнати. Це й була та конура, де впрівали п’ятеро чоловіків. /…/ В сусідній кімнатці живе жінка з шістьма дітьми. Ще в одному закамарку — вдова з єдиним шістнадцятилітнім сином, що конає від сухот», — так описує житло міської бідноти Джек Лондон у творі «На дні прірви».

В ті часи в містах жінки отримали більше можливостей непомітно сходити «наліво». Водночас батьки зазвичай не надто переймалися тим, що в їхньої дитини очі, як у сусіда, — вони не мали власності, щоб передати своїм спадкоємцям. Маси бідних промислових робітників працювали по 12–16 годин на добу 6 днів на тиждень, часто єдиною їхньою радістю в житті був алкоголь. Реформи йшли повільно, а життя бідняків було коротким.

Однак дослідники наголошують: далеко не кожен випадок позапарного батьківства був результатом добровільного сексу. В умовах міст 19 – початку 20 століття було багато випадків зґвалтувань — на вулиці чи на робочому місці. Так, особливо високий відсоток позапарного батьківства серед служниць свідчить про часті зловживання господарів будинку своїм становищем.

Авторка: Аліна Нікуліна

Далі читайте про грудне вигодовування дітей у Вікторіанську добу.