діаспора
Коломийський Колумб. Пригоди першого українця в Америці
1608 року — до появи «Американської мрії
» та обмежень президента США Дональда Трампа на в’їзд іноземців, — нога першого вихідця з України ступила на землю Америки.
Про це відомо з книги «Правдиві мандри, пригоди й спостереження капітана Джона Сміта в Європі, Азії, Африці та Америці з 1593 по 1629 роки від Різдва Христового», виданої 1630 року. Її автор — відомий англійський мандрівник і письменник Джон Сміт — один із засновників першого американського поселення англійців Джеймстауна і романтичний обранець 12-річної Покахонтас — дочки вождя індіанського союзу племен алгонкінів.
Сам Сміт із 16 років подорожував світом у пошуках пригод і заробітку, брав участь у війні за незалежність Нідерландів від Іспанії, потім воював за Австрію проти Османів у Валахії й Трансільванії. Потрапив до турецького полону, де його перепродали як раба. Зрештою англійцеві вдалося втекти — на батьківщину він повертався через українські землі, які на той час перебували в складі Речі Посполитої.
В цей час в Коломиї жив Іван Богдан, також відомий як Лаврентій Богун. Він був вправним теслею і добре розбирався у виробництві скла і дьогтю. Доля звела його з англійським авантюристом-мандрівником — зустрілися двоє людей, які шукали кращої долі. Ймовірно, саме Сміт розповів українському майстру про багату заморську землю, де можна досягти успіху.
Поки наш коломийський майстер будував плани про нове життя, Джон Сміт вже щосили реалізовував своє прагнення до щастя. 13 травня 1607 року в гирлі річки Джеймс на території колонії Віргінія разом з однодумцями він заснував місто Джеймстаун. Він вів щоденник, з якого ми дізнаємося, що 1608 року на судні «Марія і Маргарита» до Джеймстауна прибув Іван Богдан.
Завдяки записам Сміта відомо, що Іван був причетний до заснування у Джеймстауні першої американської гути — мануфактури з виробництва скла. Справи українця явно пішли вгору, він вирішив одружитися. Для цього Іван Богдан відправляється назад в Україну, де й одружується з дівчиною на ім’я Ганна. 1610 року він із родиною повертається до Америки.
Зовсім спокійним його життя не було — 1619 року українець став одним з організаторів першого в англійських північноамериканських колоніях страйку. Приїжджі робітники, що не були підданими англійського короля, вимагали від місцевої влади зрівняти їх у правах з англійцями. Палата городян Джеймстауна пішла на поступки. У судовій книзі Лондонської віргінської компанії
є запис від 21 липня 1619 року:
Після деяких суперечок із польськими жителями у Віргінії, було вирішено, що вони мають отримати виборчі права й стати такими ж вільними, як і інші місцеві мешканці. І оскільки їхні навички з виробництва смоли, дьогтю й мила не повинні померти разом із ними, вирішено, що деякі юнаки повинні піти до них для навчання навичкам і знанням на благо країни в подальшому.
Про Івана Богдана відомо зовсім небагато, тому дотепер тривають суперечки про його етнічне походження. Англійці називали його поляком, але в ті часи називати кого-небудь поляком могли просто через підданство польській короні. Але все-таки існує версія, за якою Богдан-Богун міг бути кашубом
або поляком із Гданська.
У 1970-х українська діаспора в Чикаго хотіла випустити поштову марку на честь першого українця на території нинішніх США, але цьому заважав опір польської діаспори. Згодом українцям все ж вдалося її випустити. В українській Коломиї 2008 року на честь 400-річчя трудової еміграції українців до Нового Світу відкрили пам’ятну дошку Івану Богдану.
Ймовірно, ми ніколи достеменно не дізнаємося про етнічне походження Івана Богдана / Лаврентія Богуна, однак існує все-таки чимала ймовірність, що саме ця людина була першим українцем, який своїми очима побачив Новий Світ.