Від танкового протистояння до українських прапорів. 10 історій чекпойнту Чарлі
Ялинка з синьо-жовтими прапорами з’явилася наприкінці листопада 2022 року на одній з найбільш відвідуваних локацій Берліна – чекпойнті Чарлі. Цей контрольно-пропускний пункт стояв на кордоні між східною та західною частинами міста в 1960-1980-х. Вірогідно, українська символіка з’явилася (вже вдруге) саме тут, оскільки нинішня війна робить тему Холодної війни знов актуальною. WAS вирішив пригадати, що відбувалося навколо Чарлі в минулому та чому це не просто КПП, а символ.
1. Чому Чарлі? Все просто: американські військові, які перебували в Німеччині з 1945 року, офіційно називали тамтешні КПП на кордонах літерами і неофіційно – словами, які з них починалися. Окрім C (Charlie) були ще менш відомі A (Alpha) між двома Німеччинами та B (Bravo) між Західним Берліном та Східною Німеччиною).
Технічно Чарлі – це лише КПП з західного боку. Прикордонники НДР називали цей пункт “Фрідріх-/Циммерштрассе” (за назвами вулиць). Але зазвичай, коли говорять про Чарлі, йдеться про прикордонну інфраструктуру з обох боків.
2. Після того, як у серпні 1961-го був збудований Берлінський мур, напруга на кордоні Західного та Східного Берліну зросла. Східнонімецькі прикордонники не пускали дипломата з США Адама Лайтнера, який намагався проїхати до театру на сході міста. Американські військові збиралися зруйнувати мур (поки ще доволі слабкий) танками.
Врешті решт 27 жовтня на Чарлі приїхали по 10 радянських та американських танків. Приблизно добу вони стояли неподалік один від одного з наведеними на опонента гарматами. Початок Третьої світової війни здавався близьким як ніколи. Але ніхто не зробив перший постріл. Танкове протистояння на КПП завершилося нічим, але прославило Чарлі на весь світ – КПП став одним із символів Холодної війни.
3. У перші місяці існування муру Чарлі ще не був облаштований зі східного боку належним чином. Тому кілька людей відносно легко втекли на захід – наприклад, вибивши автівкою слабенькі східнонімецькі ворота. Проте з часом тут переробили все таким чином, що тікати стало значно важче.
4. У 1962 році 18-річний Петер Фехтер зі Східного Берліна намагався перелізти мур біля КПП Чарлі, але прикордонники НДР підстрелили його. Протягом приблизно години він стікав кров’ю, лежачи під муром, і врешті решт помер. У 1997 році прикордонники, які вбили його, отримали за це умовні терміни позбавлення волі.
5. Східнонімецький поліцейський Бурхард Нірінг у 1974-мі прийшов на КПП з пістолетом та взяв у заручники співробітника паспортного контролю. У такий спосіб він намагався прорватися на захід. Але паспортист зміг вирватися, і прикордонники миттєво вбили Нірінга.
6. Ганс-Петер Шпіцнер разом із донькою зміг виїхати через Чарлі до Західного Берліну в доволі поширений спосіб – у багажнику легкової автівки. Це сталося в серпні 1989-го, за три місяці до зняття обмежень на пересування зі східної частини міста та падіння Берлінського муру. Таким чином, Шпіцнер та донька – останні берлінські втікачі.
7. Будку на КПП урочисто прибрали 22 червня 1990 року. Хоча для іноземців Чарлі офіційно продовжував працювати до об’єднання Німеччини в жовтні.
8. Чекпойнт Чарлі зображений та згадується в багатьох творах про Холодну війну. Наприклад, у двох фільмах про Джеймса Бонда, романі Джона Ле Карре “Шпигун, що прийшов із холоду”, стрічці “Шпигунський міст” із Томом Генксом.
9. Сьогодні на місці КПП стоять будка та знаменита вивіска із написами різними мовами “Ви залишаєте американський сектор”. Про танкове протистояння 1961-го нагадують плакати з портретами американського та російського (фото зроблені на початку 1990-х) військових один навпроти одного. Поруч – музей Берлінського муру. Це одне з найпопулярніших серед туристів місць Берліна.
10. У 2015 році, під час війни на сході України, на будівлі музею Берлінського муру з’явився великий синьо-жовтий прапор з закликом до Путіна йти геть двома мовами (англійською та російською). А тепер вже про повномасштабне вторгнення нагадує ялинка з прапорцями.
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «MC2C (Media City to City): Creating city-to-city media connections for local and Ukrainian diaspora audience needs». Його реалізує Львівський медіафорум у партнерстві з Thomson Media та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.