Запаморочлива історія “Мрії”: космос, Париж, рекорди, знищення. Чи є надія на відновлення найбільшого літака у світі?

Незважаючи на спроби претензій з боку росії (а коли їх не було?), гігантський літак “Мрія”, був, безперечно, надбанням саме українського народу. “Мрія” символізувала велич нашої інженерної думки, підприємливість, сміливість, прагнення до підкорення висот у всіх сенсах цих слів. Який же розпач у великої кількості українців викликала новина про знищення “Мрії” у аеропорту Гостомеля на початку великої війни! Втім, надія на відродження літака-рекордсмена зберігається, її підтримує український ювелірний бренд LOVE YOU, що створив надихаючу колекцію прикрас. І разом з WAS досліджує драматичну історію знаменитого літака.

ЛІНЬКИ ЧИТАТИ? ТОДІ ПІДПИСУЙСЯ НА НАШ КАНАЛ ТА ДИВИСЬ ВІДЕО:

Буран проти Space Shuttle

17 липня 1975 року в рамках спільного радянсько-американського проекту “Союз-Аполлон” на орбіті Землі відбулася зустріч астронавтів СРСР з екіпажем США. Цю подію дослідники називають закінченням “Космічних перегонів”, але насправді конкуренція між Радянським Союзом та Сполученими Штатами нікуди не зникла. У тому ж році американці розпочали будівництво першого з п’яти багаторазових низькоорбітальних космічних кораблів Space Shuttle – він мав назву “Columbia”, його дебютний політ відбувся у 1981 році. Що міг протиставити Радянський Союз?

У 1976 році радянські конструктори запропонували концепцію багаторазової космічної системи під назвою “Енергія-Буран”. Вона включала ракету-носій важкого класу “Енергія” та орбітальний корабель “Буран”. Останній почали збирати у 1980 році, а його перший та єдиний політ відбувся 15 листопада 1988 року.

Буран в космос виводила одноразова ракета “Енергія”. Самостійно він був не здатен нікуди перелетіти з місця посадки.

Вирішити цю проблему був покликаний новий літак, найбільший у світі. А заразом – задачу з транспортування усього, що було потрібно для обслуговування радянського орбітального корабля: агрегатів, устаткування, обладнання. Планувалося, що літак зможе перевозити у фюзеляжі або на спині центральний модуль ракети-носія “Енергія”, багаторазову авіаційно-космічну систему “Буран” та інші вантажі, як його американський аналог Boeing 747SCA, призначений для перевезення Space Shuttle.

Радянський художній концепт космічного корабля «Буран» та важкої ракети-носія «Енергія», 1986 р. Джерело: Wikimedia Commons

Розробка Мрії

Розробку цього літака довірили київському конструкторському бюро Олега Костянтиновича Антонова, яке до цього створило найбільший у світі серійний літак Ан-124 “Руслан” – результат багатьох унікальних технічних рішень. “Руслан” здійснив свій перший політ 24 грудня 1982 року.

Вже у 1983-84 роках існував приблизний образ майбутньої “Мрії”, робочій варіант проєкту, а у 1985 році розпочалася безпосередня розробка. По суті, “Мрія” планувалася як збільшений та модифікований “Руслан”. Але разом із тим це мав бути унікальний літак – найбільший у світі та, як потім виявилося, єдиний у своєму роді, бо другий екземпляр наразі так і залишився недобудованим. Але про це нижче.

Будували літак у Києві. Генеральним конструктором виступив Петро Балабуєв, головним конструктором призначили Віктора Толмачова, а провідним конструктором –  Анатолія Вовнянка.

Цікаво, що Віктор Толмачов закінчив Харківський авіаційний інститут, і, хоч і народився в Курську, все життя працював в Києві. Незважаючи на це, російська пропаганда продовжує спроби використати місце народження Толмачова, аби претендувати на, ніби, російський внесок у розбудову “Мрії”.

Зазначимо також, що незважаючи на поважний вік, провідний конструктор “Мрії” Анатолій Вовнянко все ще активно працює як інженер, пише статті і звернення про знаменитий літак.

Монтаж вертикального оперення літака Ан-225 «Мрія» на «Київському авіаційному виробничому обʼєднанні», 1987 р. Фото надане держпідприємством «Антонов»
Монтаж фюзеляжа літака Ан-225 «Мрія» на «Київському авіаційному виробничому обʼєднанні», 1987 р. Фото надане держпідприємством «Антонов»

Перший політ

30 листопада 1988 року Ан-225, як офіційно іменувався літак, викотили зі складального цеху Авіаційного науково-технічного комплексу імені Олега Антонова.

Ще напередодні ввечері літак не мав імені, лише кодову назву. Працівники лагідно називали його між собою “Люся” – чи то як наречену Руслана із казки Пушкіна чи то як дружину Генерального секретаря ЦК компартії СРСР Михайла Горбачова.

Лише вночі Петро Балабуєв вирішив, як називатиметься літак і попросив колег нанести літери на борт.

Літак отримав назву “Мрія”. Його розміри вражали: довжина – 84 метри, розмах крил – 88 метрів, висота – 18 метрів. Вага – 250 тонн, величезний вантажний відсік на ще 250 тонн, над ним розташований пасажирський салон на 70 осіб. Для завантаження носовий люк відкривається, процес займає 7 хвилин.

Для порівняння, параметри другого за вантажопідйомністю літака АН-124 “Руслан” такі: довжина 69,1 м, розмах крила 73,3 м, висота 20,8 м, максимальне комерційне навантаження 150 тонн.

Boeing 747-8 Freighter, третій у цьому рейтингу, здатний підняти 140 тонн, має довжину 76 метрів, а розмах крил 68 метрів.

“Мрія” здійснила перший політ 21 грудня 1988 року. Незважаючи на сніг, літак відпрацював бездоганно. Політ тривав 1 годину 14 хвилин. Командиром екіпажу був Олександр Галуненко. Також до складу екіпажу входили другий пілот Сергій Горбик, старший бортінженер Олександр Шулещенко, бортінженер Володимир Гусар, штурман Сергій Нєчаєв, радист Вячеслав Бєлобородов і провідний інженер з льотних випробувань Михайло Харченко. Після приземлення Олександр Галуненко заявив:

“Ну, абсолютно жодних зауважень. Усе в повному порядку. Конструктори підходять, а ми їм: якщо й надалі робитимете такі літаки, послуги льотчиків-випробувачів просто не будуть потрібні”

Але для космічних польотів “Бурану” “Мрію” так ніколи й не використовували, бо цей проєкт згорнули. Отже, у перші роки основним завданням “Мрії” було лише демонструвати можливості найбільшого літака у світі.

Пам’ятним став політ на авіасалон в Ле-Бурже з “Бураном” на спині у червні 1989 року. Це була перша поява літака перед очима міжнародної публіки. “Мрія” прилетіла до Парижа та стала головною зіркою авіасалону.

Але Париж був лише відправною точкою тріумфальної ходи “Мрії”. Далі були авіашоу в Ванкувері, виставка у Празі, аерокосмічний салон у Фарнборо (Великобританія), чотири американських авіашоу. Усюди до літака вишиковувалися черги бажаючих побувати на його борту. У 1993 році Ан-225 став подією на «Мосаерошоу» в росії, в грудні – виставки в Дубаї. У 1994 році “Мрія” літала на заходи до Сінгапуру і Шарджі.

Всього до моменту зупинки у квітні 1994 року “Мрія” виконала 339 польотів загальною тривалістю 671 годин.

Літак Ан-225 «Мрія» з космічним кораблем «Буран» під час політу. Фото: Василь Коба / CC BY-SA 4.0
Мрія та Буран. Авіакосмічний салон Ле-Бурже, 1989 р. Фото: Felix Goetting / GFDL 1.2

Занепад та повернення

З квітня 1994 року найбільший у світі літак стояв просто неба на аеродромі. “Мрія” стала донором для інших літаків: з неї зняли двигуни та окремі блоки бортового обладнання, щоб застосовувати їх на “Русланах”.

Зрештою, наприкінці 1990-х стало зрозуміло, що літак можна використовувати на комерційних засадах: до підприємства “Антонов” почали надходити запити на перевезення вантажів, непосильних навіть для Ан-124. Закордонних замовників цікавили можливості “Мрії” з перевезення важких та великогабаритних вантажів: генераторів, турбін, локомотивів.

Отже, у Гостомелі “Мрію” реконструювали, зробили більш сучасним літаком, призначеним для комерційних перевезень по всьому світу. 7 травня 2001 року відбувся її перший політ після модернізації. Як і за тринадцять років до того, льотчиком-випробувачем знову став Олександр Галуненко.

Свій перший комерційний політ “Мрія” здійснила 31 січня 2002 року в інтересах Сполучених Штатів. Зі Штутгарта до Маската, столиці Оману, літак доставив 187 тонн продуктів для американської військової бази.

Потім “Мрія” перевозила:

  • генератор вагою 174 тонни з Франкфурта до Єревана;
  • дві лопаті вітряка довжиною по 42 метри з Китаю до Данії;
  • 125 тонн обладнання для гідроелектростанції з Харкова до Душанбе;
  • електрогенератор вагою 130 тонн з Праги до Австралії;
  • два трамвайних вагони з Китаю до Туреччини;
  • 12 великогабаритних генераторів для теплоелектростанції за 12 послідовних рейсів з Чилі до Болівії та багато чого іншого.

Одного разу Мрію в аеропорті навіть зустрічав особисто Президент – коли вона під час епідемії ковіду 23 квітня 2020 року привезла з Китаю 103 тонни масок і медичних засобів на замовлення мережі гіпермаркетів.

Перший політ після модернізації, 7 травня 2001 р. Фото надане держпідприємством «Антонов»

Рекорди

Поговоримо про рекорди “Мрії”. Для початку – вона є найважчим літаком, який коли-небудь піднімався в повітря. 22 березня 1989 року майже за чотири години польоту із вантажем 156 тонн “Мрія” встановила 110 світових рекордів з вантажопідйомності, швидкості та висоти польоту. Це вже сам по собі безпрецедентний випадок в історії світової авіації.

А за дванадцять років, 11 вересня 2001 року, у той самий день, коли відбувся найгучніший теракт в історії, українській літак побив ще 124 світових рекорди, у тому числі піднявши на висоту 10 тисяч метрів вантаж вагою 253 тонни.

10 червня 2010 року літак перевіз найдовший повітряний вантаж в історії – ті самі дві лопаті вітряка з Китаю до Данії.

І ще один особливий рекорд було встановлено 27 вересня 2012 року: “Мрія” перетворилася на найвищу в світі картинну галерею. У вантажному салоні демонстрували 500 картин ста двадцяти українських художників, тим часом як літак піднявся на 10 тисяч метрів.

Не рекордами, але неймовірно вражаючими подіями стали прольоти “Мрії” над Хрещатиком під час парадів до Дня Незалежності у 2001, 2009 і 2021 роках.

Ан-225 «Мрія» пролітає над центром Києва під час параду з нагоди святкування 30-річчя Незалежності України. Фото: President.gov.ua / CC BY 4.0

Загибель Мрії

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне російське вторгнення в Україну. Гостомельський аеропорт відразу став однією з головних цілей окупантів – його планували використати як плацдарм для висадки десанту для захоплення Києва.

27 лютого 2022 року під час боїв за аеропорт Гостомель літак Ан-225 “Мрія” був знищений у своєму в ангарі.

На момент початку вторгнення “Мрія” перебувала на технічному обслуговуванні і тому не встигла залишити територію України. Німецьке видання Bild пише, що підприємство “Антонов” планувало евакуацію літака до аеропорту Галле в Лейпцигу, але відповідний наказ так і не надійшов.

Станом на серпень 2024 року СБУ завершила розслідування щодо знищення “Мрії”. Підозрюваними є колишні працівники підприємства “Антонов”: гендиректор Сергій Бичков та начальник підрозділу з авіабезпеки Олександр Нетьосов. За даними слідства, напередодні повномасштабного вторгнення вони не допустили на територію аеропорту українських військовослужбовців, які мали підготуватися до захисту об’єкту.

Тим часом зруйнована “Мрія” знову, як і тридцять років тому, стала донором: два її двигуни використовують на літаках “Руслан”, що базуються у Лейпцигу та виконують комерційні перевезення: наприклад, доставляють військових інженерів з Нідерландів до Іраку, а гелікоптери польського виробництва – до Філіппін.

Знищена «Мрія» в ангарі аеропорту Гостомель, 8 квітня 2022 р. Фото: Офіційний портал Києва / CC BY 4.0

Відновлення?

Проте надія на те, що “Мрія” знову злітатиме і заворожуватиме своїми розмірами людей у всьому світі, залишається. Справа в тому, що понад 35 років тому заклали не один, а два літаки АН-225. Другий екземпляр – це фюзеляж, крила й частина хвостового оперення, які весь цей час зберігались в ангарі. “Мрію-2” навіть планували добудувати, були пропозиції з росії і Китаю.

Що ж відбувається зараз? У липні 2024 року під час самміту НАТО в Вашингтоні голова наглядової ради “Укроборонпрому” Давід Ломджарія заявив наступне:

“Ми знаємо, що мета компанії-супервайзера – відбудувати цей літак та продемонструвати світу, що Україна здатна відтворити це авіасудно, яке є легендарним в індустрії важких транспортників. Я можу підтвердити, що плани на це є”

 

Фюзеляж другого екземпляру літака Ан-225 "Мрія на території ДП «Антонов» в Києві. Фото надане держпідприємством «Антонов»

У чому ж символізм “Мрії”? На це запитання кожен українець може дати власну відповідь. Антон Довбуш, керівник історико-архівного відділу державного підприємства “Антонов”, з цього приводу каже:

“Мрію не створювали як символ, біографія цього літака зробила його символом. А те, що з ним відбулося у 2022 році, зробило Мрію ще й символом відродження України. Це ілюстрація того, як можна знищити щось прекрасне… Вона собою символізує Україну, яку намагалися знищити, а вона відродилась. Мрії не вмирають”.

Ви також зможете відчути причетність до символу, придбавши прикраси з колекції “Мрія”. Це колекція – результат ліцензійної співпраці бренду з підприємством “АНТОНОВ”. Відсоток від продажу прикрас відразу після Перемоги буде спрямовано на підтримку масштабного омріяного проекту.

Для глядачів і читачів WAS діє ексклюзивна знижка на весь асортимент за промокодом: WAS5.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter