У 1830 році індіанці черокі були одним із найграмотніших народів на планеті. 90% членів племені вміли читати та писати рідною мовою. Їхнім білим англомовним сусідам, аби досягти такого рівня грамотності, знадобилося півстоліття.

Першими європейцями, яких побачили черокі 1540 року, були іспанці. Переконавшись у відсутності в індіанців дорогоцінних металів, колонізатори втратили інтерес до племені. У 1629-му черокі зустрілися з англійськими торговцями. Після утворення британських поселень контакти з білими людьми стали постійними.

Коваль Секвойя був зачарований їхніми «говорючими аркушами» — листами, що давали змогу передавати думки на відстані. Він вважав це магією, покладеною в основу могутності європейців.

Мамій

Дівчина зі знатної родини черокі народила Секвойю близько 1770 року від британця, торговця хутром. Мати виховувала хлопця сама. Як і решта черокі, Секвойя не вчився у школі, а пас худобу і працював у полі. Уже тоді він виявляв здібності до винахідництва: спорудив годівниці для телят і сепаратор для молочного магазину, яким управляла мати.

Секвойя опанував ковальське та ювелірне ремесла. Заробляв, виготовляючи зі срібних монет прикраси для мисливців і торговців. Та після смерті матері його місяцями не бачили тверезим. Він перетворив її молочний магазин на вписку для пиятики з друзями.

Згодом раптом почав малювати, перестав пити і продавати віскі у своєму магазині. Повернувся до ковальського ремесла: ремонтував старі та конструював нові інструменти, оздоблював їх сріблом. Секвойя став відомим ковалем.

Секвойя витратив рік на вигадування знаків для кожного слова — ієрогліфів. Ілюстрація: скріншот з YouТube-каналу Kathy Brummett

БОЖЕВІЛЬНІ КАРТИНКИ

Спостерігаючи, як білі пишуть і читають, Секвойя почав шукати способи передачі на відстані думок черокі.

Цілий рік він витратив на вигадування знаків для кожного слова – ієрогліфів. Друзі й сусіди вважали, що він з’їхав з глузду: закинув кузню, не обробляв город, лише малював картинки.

Дружина спалила ці витвори, вважаючи їх чаклунськими. Та на той час Секвойя вже визначив непрактичність способу письма, що вимагав знати й уміти відтворити величезну кількість знаків. Він почав розробляти знаки для складів. Таку систему письма називають силабічною.

Деякі символи лінгвіст-самоук скопіював із підручника з англійського правопису. Не знаючи англійської, Секвойя на свій розсуд надавав літерам звукові значення. Так само він учинив зі знаками, схожими на літери кириличного алфавіту і на арабські цифри. Приміром, «V» в абетці Секвойі означає склад [do], «4» — [se], «Ь» — [si].

Секвойя з рукописом, де зображена його система письма для мови черокі. Ілюстрація: копія картини Чарльза Берда Кінга, що була втрачена внаслідок пожежі 1865 року / Wikipedia
Абетка черокі. Джерело: bibleetnombres.online.fr

ДИВА ДЛЯ ВОЖДІВ

Першою ученицею Секвойі 1819 року стала його донька Аека. Вона дуже швидко опанувала абетку та допомагала батькові популяризувати грамоту серед одноплемінників. На початках ніхто не сприймав винахід Секвойі як корисний. Черокі шукали в літерах підступ і боялися їх.

Тоді Секвойя разом з Аекою влаштували зустріч із вождями. Він попросив кожного вимовити якусь фразу та записав її. Затим усі разом вийшли з будинку до Аеки, яка не могла чути розмов усередині. Дівчинка прочитала записи і точнісінько відтворила всі репліки. Демонстрація переконала вождів у корисності винаходу, і вони дозволили Секвойі вчити індіанців грамоти. Писемність поширилася дуже швидко.

1824 року Генеральна Рада Східних Черокі нагородила Секвойю срібною медаллю за винахід, а 1825-го був виданий звід законів мовою черокі. Незабаром почала виходити газета «Черокі Фенікс».

Випуск газети «Черокі Фенікс» від 21 лютого 1828 року. Джерело: Duke University Libraries

ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ

Звістка про те, що неграмотний індіанець створив складову абетку, поширилася всією Північною Америкою. Канадський місіонер Джеймс Еванс надихнувся досягненнями Секвойі та в 1830-х створив складове письмо для індіанців крі. Місіонер із Китаю, дізнавшись про абетку крі, склав силабічну азбуку для одного з китайських діалектів.

Кілька колишніх рабів, навчених грамоти черокі, після звільнення емігрували до Ліберії. Там вони переконали носіїв мови басса створити власну складову систему. Зрештою багато західноафриканських племен склали свої азбуки за принципом Секвойі. Загалом же завдяки йому було створено понад 20 силабічних абеток, що використовуються у 65 мовах.

Писемність черокі, винайдена в 19 столітті, існує і сьогодні. Нею читають і пишуть індіанці в резерваціях Оклахоми та Північної Кароліни. Знання цієї мови — неодмінна умова для отримання статусу повноправного члена племені, що нині володіє нерухомістю, казино, промисловими й будівельними підприємствами загальною вартістю близько $1 мільярда.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter