Грецька тіара — у Луврі. Чому цим пишається Одеса?
Мода на все грецьке підштовхнула дирекцію Лувру викласти величезні гроші за золоту тіару, нібито зроблену майстрами з Ольвії. WAS розповідає, чому ця дорога помилка відзначена меморіальною дошкою на особняку в Одесі.
У першій третині 19 століття греки повстали проти Османської імперії. Європейці були в захваті — колиска демократії, науки та мистецтв боролася за свободу після 400 років полону. Поет Байрон, не витримавши британської нудьги, вирушає стинатися з турками та знаходить у Греції свою смерть. Археолог Шліман читає Гомера і відкопує легендарну Трою; філософ Ніцше переосмислює грецьке мистецтво у трактаті «Народження трагедії з духу музики»; давньогрецька витискає латину в середовищі філологів.
На тлі загальної ейфорії 1896 року Лувр через посередників придбав у купців із Росії унікальний артефакт – тіару Сайтаферна. Золота шапка вагою близько 500 грамів вартувала музею величезних грошей – 200 000 франків. Така дорога покупка вимагала спеціального дозволу парламенту Франції та фінансової допомоги меценатів.
На тіарі були зображені сцени з античної міфології. Напис давньогрецькою гласив: «Цареві великому й непереможному Сайтаферну. Рада і народ Ольвії». Вважалося, що її виготовили майстри грецької колонії як дарунок скіфському царю, щоб він припинив облогу міста.
Автентичність тіари Сайтаферна взяли під сумнів, щойно вона була виставлена в залі Лувру. У 1896-му в музей приїхав видатний спеціаліст з античного мистецтва, професор археології і директор Мюнхенського антикваріуму Адольф Фуртвенглер. Оглянувши тіару, він упевнено заявив про підробку. За словами професора, автор не зумів точно передати античну пластику і припустився серйозної помилки, вигравіювавши богів вітру в образі дітей. Борея, Нота, Зефіра й Евра у Давній Греції завжди зображали атлетами.
Оскільки з думкою Фуртвенглера не погодилися багато вчених, дирекція Лувру відмовилася визнати свою помилку. Тіара пробула в експозиції музею ще сім років.
У 1903-му газета «Figaro» отримала телеграму від паризького ювеліра Мажанса, який назвався справжнім автором експоната. А за кілька днів ще одну — від ювеліра Ліфшица, котрий переїхав до Парижа з Одеси. Той стверджував, що особисто знайомий з автором роботи Ізраїлем Хацкелевичем Рухомовським і бачив, як тіара створювалася в його одеській майстерні.
Газети роздмухали грандіозний скандал. Уся країна обговорювала те, як Лувр обдурили на 200 000 франків.
З Рухомовським зв’язалися, оплатили проїзд, і за тиждень він прибув до Франції. Надані ювеліром ескізи та робочі креслення експертів не переконали. Тоді 5 квітня 1903 року при очах мистецтвознавців була виготовлена частина прикраси, ідентична тій, що була на тіарі. Усі сумніви розсіялися — одесит створив фейк, виставлений у головному музеї Європи.
Рухомовський не виказав замовників підробки, хоч отримав за роботу дечим більше 3% заплачених Лувром грошей. То були торговці антикваріатом, брати Шепсель і Лейба Гохмани. Вони жили неподалік розкопок Ольвії і продавали знайдені там старожитності. Коли попит збільшився, Гохмани стали замовляти підробки.
Ювелір не брав участі у продажу тіари і тому не був покараний. Навпаки, 26 травня паризький Музей декоративного мистецтва присудив йому нагороду за визначну майстерність. Лувр перемістив тіару з відділу старожитностей у відділ сучасного мистецтва, а газета «Одесские новости» опублікувала вірш [далі — переклад з російської]:
Який скандал, весь новий світ
Збудився неймовірно,
Й оспівує ансамбль газет
Тіару Сайтоферна.
Скандал такий в Європі всій
Гудів іще довгенько,
Дав за тіару Лувр-музей
Грошей чималенько.
Услід за тим чутки пішли,
Зачувся голос преси.
Тіара зроблена була
Гравером із Одеси.
Останні 30 років життя Ізраїль Рухомовський провів у Парижі. Працював реставратором у Луврі, пізніше став знаним ювеліром. 2014-го на будинку, де він жив в Одесі, з’явилася меморіальна дошка.
