Крутий маршрут Ростама Рази: З Вірменії через Єгипет до спальні Наполеона
Викрадений у матері вірменський хлопчик після болючої школи мамелюків входить до найближчого оточення французького полководця. На жаль, він не склав останнього іспиту — на відданість.
1799 рік. Після невдалої облоги сирійської Акри Бонапарт повертається до Єгипту. Неподалік Каїру генерала зустрічав командир міського ополчення шейх Аль-Бекрі.
«Весь у пилюці, підходить з задишкою. Обличчя засмагле, довге волосся заплетене в косу. Без бакенбардів. Халяви чобіт закочені. У білих трико з кашеміру і в генеральському мундирі», — таким вперше побачив Наполеона 17-річний охоронець шейха. Наступні 15 років він дбатиме про безпеку і комфорт лідера Франції.
Сім раз продай, один обріж
1783 року в Тифлісі (Тбілісі) у дрібного вірменського купця народився син Ростам. Незабаром сім’я поїхала на історичну батьківщину. Коли хлопцю було 11, батько відкрив крамницю в іншому місті та запросив дружину з дітьми до себе. Дорога була небезпечною: місцеві князі воювали, повсюди вешталися бандити. Ростама викрали. Його мати з сестрою незабаром також опиняться у рабстві.
«Я вирішив бігти, тільки-но вийдемо за ґрати, аби мене не відвезли далеко від знайомих місць. Нарешті відчинилися двері, що вели на подвір’я. Я побачив 30 засідланих, готових до подорожі коней. Потім відчинилися двері великого сараю, за якими чекали 60 хлопчиків мого віку. Я подумав: “Мене продають вчетверте”»
З часом мамелюки стали елітною кастою, яка змагалася за владу і 1250 року виборола незалежність. Неповні три сторіччя на теренах Єгипту, Сирії, Аравійського півострова існував Мамелюцький султанат.
На час французького вторгнення Єгипет формально належав Османській імперії, але реально країною керували вожді мамелюків Ібрагім-бей і Мурад-бей (обидва походили з Грузії).
Ростама перепродавали сім разів, аж поки в Стамбулі його не пригледів купець, який постачав живий товар Сала-бею, одному з управителів Єгипту. Там з неповнолітніх рабів, захоплених на Кавказі та серед тюркських кочівників, формували армію мамелюків. Хлопців навертали в іслам, вчили арабської мови, їздити верхи і володіти зброєю.
Колись вважали, що позбавлені родини і батьківщини солдати будуть віддані лише своїм володарям. Потім ілюзія зникла, але метод рекрутингу став традицією.
Головною силою мамелюків була легка кіннота, що засипала супротивника стрілами. Вони пишалися своїми перемогами над монголами і хрестоносцями в 13 сторіччі, але в 19-му кавалерійські наскоки не могли зруйнувати каре французької піхоти. Рушничні залпи і вогонь артилерії викошували вершників з дистанції. Хто проривався впритул, був заколотий багнетами.
У Єгипті вірменина обрізали і доправили до табору, де він вчиться керувати конем і кидати аркан. Воїни з Грузії прийняли уродженця Тифлісу як свого. Вони трималися разом, допомагали землякам і посідали високі місця в мамелюцькій ієрархії. Тоді хлопець приймає грузинське прізвище Размадзе (тобто «син Рази»). У Франції його скоротять до Раза.
«Чомусь багатьом здається, що тільки грузини і мегрели можуть стати добрими мамелюками, однак вірмени набагато сміливіше за них», — так Ростам писатиме на пенсії.
Минає кілька місяців, і Сала-бей бере новачка своїм служкою в паломництво до Мекки. На зворотному шляху прочани дізналися, що Каїр взятий французами. Мамелюки не мали сил відбити столицю і відступили до Акри. Тамтешньому паші не сподобався перебіг війни, і він напоїв Сала-бея отруєною кавою.
Втративши господаря, Ростам їде до окупованого Каїра. Побоюючись репресій, він приховує свою належність до мамелюків. Місяць живе на вулиці, продає коня і зброю. Коли нічого цінного не лишилося, вчасно підвернулося місце в охороні шейха Аль-Бекрі. Той підкорився французам і був поставлений на чолі місцевих підрозділів.
Через вино — до Парижа
Єгипетський похід мав порушити зв’язки Лондона з володіннями в Азії. Наполеон мріяв згодом рушити на Індію, найціннішу британську колонію.
Єгипет був підкорений за три місяці, але війна була програна раніше. У перші дні серпня 1798 року адмірал Нельсон знищив французький флот, що стояв біля острова Абукір. Доправляти резерви з Європи тепер стало неможливо.
У серпні 1799 року Наполеон таємно відплив додому. Покинута армія капітулювала.
Аль-Бекрі набрав охорону з трьох десятків мамелюків, яких розшукав по схованках у місті. У свої 17 років вірменин був серед них найстаршим — його призначають командиром. Напідпитку шейх обіцяє віддати йому за дружину свою 12-річну доньку.
Заборонене в ісламі вино Аль-Бекрі розпробував під час візитів до резиденції Наполеона. Не маючи звички до алкоголю, він швидко втягнувся. Тепер шейх щовечора п’є наодинці у себе вдома. Спиртне тихцем приносить Ростам — і незабаром також пробує шампанське. Аль-Бекрі наказав «віддухопелити п’яницю», але скасував наказ, коли охоронець пригрозив розповісти всім про його гріхи.
Кара скасована, але стосунки зіпсовані. Командиром загону і нареченим доньки шейха стає інший мамелюк.
З Єгипту Наполеон хоче забрати двох мамелюків — в Європі модно мати екзотичну прислугу. Ростам не втратив нагоди про себе заявити. При зустрічі Наполеон посмикав хлопця за вухо і спитав, чи добре він їздить верхи та чи володіє шаблею. «Я бився з арабами!», — відповідає Ростам і показує шрами на руках. Того ж дня він одержує шаблю з діамантами на руків’ї та пару пістолів у позолочених футлярах. Під час вечері підносить Бонапарту страви, а вночі спить біля входу до його спальні.
Восени 1799 року Наполеон повернувся до Франції. Популярний у народі генерал скористався політичною кризою та загостренням ситуації на кордонах. Уряд і парламент було розігнано, Бонапарта обрали першим консулом з диктаторськими повноваженнями.
Вірменська тінь французького імператора
У Франції Ростама навчають європейському мисливству та поводженню з оптикою. Щодня він чистить підзорні труби і рушниці Наполеона, на полюванні подає і перезаряджає зброю. А ще — допомагає господарю вдягнутися зранку, під час їжі виконує роботу офіціанта, супроводжує на прогулянках. Наполеон стежить, аби зброєносець мав найкращого коня, багате східне вбрання, пишний тюрбан. Його перша дружина Жозефіна також вподобала мамелюка.
«Вона так любила чоловіка, що симпатизувала усім, хто був йому щиро відданим і вірно йому служив. Понад це, вона захищала таких людей, заспокоювала Його величність, у котрого був нестримний запальний характер. Кілька разів лише втручання Жозефіни врятувало мене від звільнення», — згадував зброєносець.
Близькість полководця з мамелюком, в середовищі яких практикувалися статеві контакти між воїнами і юними рекрутами, сприяла пліткам щодо роману господаря зі слугою. Англійський пропагандист Льюїс Голдсміт навіть стверджував, буцімто Ростам був одночасно коханцем Наполеона і Жозефіни.
Втім версія про бісексуальність Бонапарта нічим не підтверджується. Не доведені також серйозніші звинувачення щодо причетності Ростама або когось іншого з наполеонівських мамелюків до загибелі учасника роялістської змови генерала Пішегрю і адмірала Вільнева, двічі переможеного британцями біля Абукіра і Трафальгара. За офіційною версією, перший вчинив самогубство у тюрмі, сильно закрутивши на шиї краватку. Другий начебто від сорому вбив себе 6-ма ударами ножа.
Ростам так описує Наполеона: «У Бонапарта були маленькі, вишуканої форми, руки та ноги. Можу з упевненістю сказати, що перші паризькі красуні позаздрили б таким рукам. Його тіло було неначе виліплене скульптором… Зазвичай він носив гвардійську форму, а на урочистості – гренадерську… У палаці завжди був у туфлях із позолоченими шнурівками, а чоботи взував лише на полювання».
Робота за їжу
Мамлюк спав у кімнаті суміжній зі спальнею Наполеона. Імператор за потреби кликав дзвінком. Якось опівночі він попросив вечерю у ліжко. Коли Ростам подав їжу, Наполеон раптом спитав:
— Ти вже розбагатів? Зможеш позичити мені грошей?
Мамелюк служив три роки, але жодного разу не отримав платні. Він не мав грошей навіть на тютюн, тож змушений був продати свій кашеміровий шарф. Але він відповів:
— Так, пане. Увесь той час, що я служу вам я відчуваю себе багатою людиною. Але в кишені маю лише 12 луїдорів. Я готовий віддати вам всі.
— Як так? Ти більше нічого не маєш? Скільки ти отримуєш за службу?
— Нічого, пане. Та я не жаліюсь і нічого не вимагаю.
З’ясували, що Наполеон забув визначити платню для слуги, а чиновники не хотіли брати на себе ініціативу. Гроші за три відпрацьовані роки Ростаму не дали, але відтоді платили 1200 ліврів на місяць. За ці гроші можна було купити 15 кашемірових шарфів. Потім його затвердили на посаді зброєносця, і платня зросла вдвічі.
Свято австрійським коштом
Перед франко-російсько-австрійською війною 1805 року 22-річний Ростам зібрався одружитися. Його обраницею стала 16-річна донька дворецького імператриці Жозефіни. Бонапарт пообіцяв, що в разі перемоги влаштує весілля власним коштом.
Саме так сталося. У «битві трьох імператорів» під Аустерліцем Наполеон меншими силами розгромив австрійську та російську армії, очолювані Францем II і Олександром I. У підсумку війни Австрія втратила низку територій і погодилася виплатити 40 мільйонів франків. Весілля Ростама обійшлося Наполеону в 1341 франк і один підпис на шлюбному контракті, що в порушення закону пов’язав мусульманина з католичкою. За рік у них народився син Ахілл.
Мамелюк не полишає Наполеона у походах, і під час війни 1812 року входить до Москви. Є свідчення, що Ростам часто відвідував місцевих вірмен, шукаючи можливості знайти в турецькому рабстві своїх матір і сестру. Він випросив у Наполеона, аби під час відступу з міста французи не підпалювали квартал навколо вірменської церкви.
Зрада!
Поразка в Росії надірвала ресурси Франції. Наполеон талановито відбивається, але не може протистояти коаліції Росії, Великої Британії, Австрії, Прусії, Швеції. Наприкінці березня 1814 року союзники входять до Парижа.
Імператор погоджується зректися влади і після невдалої спроби отруїтися вирушає у заслання. З ним на середземноморський острів Ельба добровільно пливуть понад 1600 військових. Ростам лишився вдома. До того часу Наполеона зрадили всі маршали і найвищі чиновники, але саме невдячність мамелюка-охоронця викликає загальне невдоволення публіки.
Раза живе тихо, витрачаючи зароблене на імператорській службі. У «Сто днів» він написав Наполеону про свою готовність служити, але той з огидою кинув записку в камін. Після другого зречення великого полководця заслали ще далі, на острів Святої Єлени в Атлантичному океані, звідки він не повернувся.
Ростам тим часом мав ще кілька нагод вдягти вбрання придворного мамелюка. У 1824–1825 роках за гроші виставляє себе на оглядини в Лондоні, а 1840-го бере участь у перенесенні решток Бонапарта до паризького Пантеону. Між цими подіями він переїхав до провінційного містечка, де його дружина отримала роботу на пошті. Помер у 64 роки, а ще за сорок років були знайдені та опубліковані його мемуари.