Тест Наскільки ви грішні в ліжку

220 обітниць були встановлені для буддистських ченців разом із заснуванням перших монастирів. За легендою, це сталося у 6 столітті до нашої ери. Суворість у правил різна. Так, секс з жінкою вважається більшим гріхом, ніж секс з чоловіком, оскільки може призвести до народження дитини.

Джерелом похоті буддисти вважають жінку, тому правила в жіночих монастирях суворіші. Дорослим монахиням забороняється сідати на ліжко послушниць й оглядати їхній одяг. За лесбійський зв’язок можуть вигнати з монастиря.

Любовний трактат на санскриті («кама» — кохання, «сутра» — правило) був складений в 3–4 століттях нашої ери в державі династії Гупта, де практикували індуїзм і буддизм.

«Камасутра» навчає не лише позам для сексу, але й нормам поведінки подружжя. Жінці заборонено бурхливо реагувати на зраду, але вона може дорікнути чоловіку в присутності його друзів.

Вавилонський Талмуд, складений в 3–5 столітті, уточнює: «Вчив раббі Йоханан бен Дахабай: чотири речі повідали мені ангели служіння. Діти народжуються кульгавим від того, що їхні батьки "перевертають стіл"; німими, тому що ті цілують "це місце", глухими, оскільки ті розмовляють під час статевого акту, сліпими, якщо ті дивляться на "це місце"».

Перші п’ять книг Священного писання іудеїв — це Тора. Остаточно вона склалася в 4 столітті до нашої ери. Тоді було встановлено, що заміжню жінку за зраду треба забити камінням разом з її коханцем.

Однак чоловіки, незалежно від свого сімейного статусу, можуть мати секс з незаміжніми жінками. Вважають, що такий зв’язок не є перелюбом.

Перші християни вважали оральний секс гріховним, оскільки так неможливо зачати дитину. У 4 столітті Аврелій Августин (шанується як святий католиками, православними та лютеранами) рекомендував чоловікам, які не можуть утриматися від гріха, йти до повій.

Жінки, які продавали своє тіло, мали мізерні шанси потрапити до раю. Ризикувати заради мінета душами своїх дружин богослов не радив.

Пророк Мухаммед вважав, що Аллаг сам вирішує, хто має бути зачатий, і людина не може на це вплинути.
​
У збірнику хадисів — переказах про слова і діяння пророка, які почали складати за його життя — записаний діалог Мухаммеда з учнем: «"У мене є наложниця, яка служить нам, напуває нас водою. Я відвідую її, але не бажаю, щоб вона завагітніла". І тоді Посланник Аллага сказав: "Відривайся від неї, якщо хочеш. Однак до неї прийде те, що їй судилося"».

Читаємо інший хадис: «Є чотири групи людей, які вранці й ввечері перебувають під гнівом Аллага. Це чоловіки, які намагаються здаватися жінками; жінки, які намагаються здаватися чоловіками; гомосексуалісти; люди, які вчиняють статевий акт з тваринами».

Втім, у 1980-х роках іранські транссексуали знайшли спосіб обійти релігійну заборону.

У Новому Завіті, де описано життя Ісуса, гомосексуали не згадуються.

Першим серед християнських авторитетів прирівняв гомосексуальність до тяжких гріхів апостол Павло, який в земному житті з Ісусом не зустрічався.

Серед ліберальних богословів є думка, що Павло мав на увазі лише активних гомосексуалів або ґвалтівників.

На початку 11 століття єпископ Вормський зобов’язав священиків на сповіді запитувати в одружених чоловіків і жінок, «чи не злягалися вони в положенні ззаду, як собаки».

Грішнику, який зізнався, виписували покаяння і 10-денний піст на хлібі й воді.

Впливовий ісламський богослов кінця 11 століття аль-Газалі захищав право жінок на задоволення:

«Чоловік має займатися сексом з дружиною мінімум один раз на чотири дні, виходячи з того, що у нього можуть бути чотири дружини. Частоту близькості з дружиною можна збільшувати чи зменшувати, за її потребою, виходячи з необхідності забезпечити її подружню вірність. Забезпечення подружньої вірності — обов’язок чоловіка».

Францисканський священик, демонолог, екзорцист та експерт з гріхів плоті Людовіко Марія Сіністрарі стверджував, що зв’язок між жінками можна розцінювати як секс лише в тому випадку, якщо великий клітор однієї може проникнути до піхви іншої.

Наприкінці минулого століття в громадах американських протестантів і мормонів виникла нова традиція «балів невинності» для батьків та їхніх дочок.
​
Під час церемонії дівчата обіцяють богу зберігати цноту до шлюбу і вдягають «каблучку стриманості». Татусі, у свою чергу, присягаються захищати «чистоту» дочок.