Помста Петра І: Батуринська трагедія 1708 року

2 листопада 1708 року війська російського генерала і царського фаворита Меншикова захопили гетьманську столицю Батурин. Число вбитих жителів невідомо, але навіть мінімальна оцінка — 5 тисяч — робить цей день найкривавішим в історії України з часів монгольської навали. Найважливіші факти нагадує WAS:

• Знищення Батурина стало помстою Петра І за перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII — противника Російського царства в Північній війні.

• Існує безліч версій, які пояснюють вчинок Мазепи: Петро І відмовився допомогти Гетьманщині в можливій війні проти Речі Посполитої — союзника Швеції; гетьман розраховував у разі поразки російських військ заснувати своє Велике князівство; Мазепа хотів уникнути спустошення українських земель шведами, які прямували до Москви.

• За тиждень до трагедії Мазепа з 4-тисячним військом приєднався до армії Карла XII біля річки Десни. Вважається, що він обіцяв шведам зимівлю в Батурині. Документами це не підтверджено.

• Меншиков підійшов до Батурина з загоном у 15–20 тисяч солдатів, але місто було непогано укріплене. Гарнізон мав близько 70 гармат.

• У місто російські солдати проникли через таємний хід, який показав сотник прилуцького полку Іван Соломаха. Його до російського табору послав полковник Іван Ніс, який вважав, що Батурин треба здати і уникнути жертв.

• Історик Микола Костомаров писав: «Тоді Батурин був спалений. Жителі від малого до великого були поголовно винищені, виключаючи тих, яких пощадили для страти. Втім, багато хто встиг піти заздалегідь і залишись цілими. Це видно з того, що згодом багато людей повернулись до Батурина на свої місця».

• За різними оцінками, всього за один день у Батурині загинуло від 5 до 15 тисяч людей. Для порівняння — за 20 років Північної війни російська армія втратила вбитими до 30 тисяч солдатів.

Читайте далі про перше застосування танків в Україні.

Ілюстрація: Страта колесуванням, яку застосовували до козаків і жителів Батурина. Гравюра часів Петра I. Джерело: Брикнер А. Г. Історія Петра Великого у 5-ти частинах.